Table of Contents
Великодній кролик або заєць – популярний персонаж масової культури, якого асоціюють із весняними святами. Крім того, у США та Європі кролик – головний символ Великодня. Він з’являється на листівках, великодніх прикрасах, іграшках та солодощах.
Звідки взявся великодній кролик, у яких країнах став символом Великодня та коли «прийшов» до України, розповідає «УП.Життя» з посиланням на Time, BBC, The Conversation та дослідження етнологині Дар’ї Анцибор.
Чому кролик – символ Великодня?
Великодній кролик – персонаж європейських та американських звичаїв, який напередодні Великодня розфарбовує і ховає у саду яйця. Діти ж, за традицією, повинні їх відшукати.
Прямо пов’язувати тваринку зі святом почали в Англії та Німеччині. Саме там розпочинається історія великоднього кролика.
В Англії XII століття квітень мав назву Eosturmonath, або «Eostre Month». Вважають, що місяць назвали на честь богині весни Остари. Теперішня ж назва Великодня англійською – Easter. Деякі дослідники кажуть, що богиня Остара мала помічника-кролика, який символізував родючість та молодість.
Дослідники кажуть, що в богині весни Остари був кролик-помічник
Фольклорист Якоб Грімм писав, що такі великодні звичаї, як фарбування яєць, теж були частиною давнього культу Остари. Згодом язичницьке свято весни в честь богині перетворилося у християнське свято воскресіння Христа.
Етнологиня Дар’я Анцибор пише, що про богиню і походження назви весняного місяця можна дізнатися лише з книги англійського історика та святого Беди Достоповажного «Про рахунок часів» 725 року. Але в ній не було ніяких згадок про зайців, яйця чи божество, яке воскресає – теперішні символи Великодня.
Згадка про зайця-помічника богині вперше з’являється у праці міфолога Адольфа Хольцмана 1874 року. Він пише, що заєць спочатку був пташкою, але після того, як Остара перетворила його на тварину, досі міг відкладати яйця.
У деяких міфах йдеться, що великодній кролик міг відкладати яйця
JIM HEIMANN COLLECTION/GETTY IMMAGES
А вперше саме про великоднього зайця згадує у своїй праці «Про великодні яйця» німецький лікар і ботанік Георг Франк фон Франкенау в 1682 році. Там він розповідає «стару казку», де йдеться про зайця, який висиджує яйця і залишає їх у траві.
У 1700-х роках німці, які перебралися до Америки, привезли на нову землю свої звичаї. Разом з ними «прибув» і великодній заєць. Тоді ж зʼявилася традиція, коли діти готують гнізда для тваринки напередодні Великодня і якщо гарно себе поводили, зранку знаходять там крашанки.
Звичай розповсюдився країною і згодом пасхальні кролики почали «дарувати» шоколад та цукерки, а гнізда замінили декоровані кошики.
У США діти збирають солодощі від кролика в декоровані кошики
MATTHIAS BEIN/GETTY IMMAGES
Через деякий час про зайця дізналися й в Україні. Етнологиня Дар’я Анцибор каже, що це нагадує сучасну українську традицію, коли слухняним дітям святий Миколай приносить подарунки під подушку.
Що символізував заєць у різних культурах?
Упродовж багатьох років у європейських традиціях заєць мав низку ритуальних ролей. За часів неоліту в Європі зайців ховали разом із людьми, бо це символізувало відродження.
Письмові джерела Англії згадують, як на зайців у Великдень полювали і їли за святковим столом. Наприклад, готували пиріг із заячим мʼясом. Ймовірно, одна з причин поїдання зайців на Великдень – відлякування відьом, які могли перетворюватися у зайців.
У грецькій традиції зайці були священними для Афродіти – богині кохання. А з християнством кролика почали пов’язувати, зображаючи на картинах разом із Дівою Марією.
На деяких картинах кролика можна знайти поруч з Дівою Марією
DE AGOSTINI/GETTY IMMAGES
Кашуби – народ, який живе на північному заході Польщі, називали зайцем неочікуваний сильний вітер з моря. Про тварину не можна було згадувати під час подорожей водою, бо, за переконаннями, це могло спровокувати шторм.
У багатьох середньовічних церквах Великобританії також використовували зображення «трьох зайців». На ньому були тварини, які бігають колом, а їхні вуха з’єднуються, утворюючи трикутник. Упродовж довгого часу вчені вважали його місцевою іконою.
У середньовічних церквах Великобританії використовували зображення «трьох зайців»
ALAMY
Згодом зображення знайшли й у деяких соборах та синагогах Німеччини, у французьких церквах, на артефактах у Сирії та Єгипті.
У Швабії – місцевості на південному заході Німеччини, вірили, що діти з’являються із заячих гнізд. Великодня традиція знаходити яйця, які залишив заєць, також пов’язана і з мотивом нового життя.
Як образ зайця пов’язаний з українськими звичаями?
Через те, що заєць активний уночі, у деяких міфах та казках його повʼязують з потойбіччям.
В Україні існує повір’я, що заєць, який перебіжить людині дорогу, віщує смерть або серйозні проблеми. Через це могли з’явитися з забобони, коли голову, лапку або хвіст зайця почали використовувати, як обереги.
Згадки про зайця, як про символ весни, можна побачити в українських веснянках. У багатьох з цих пісень міг з’являтися й еротичний підтекст, бо заєць у фольклорі часто пов’язаний із плідністю.
Про зайця, як про символ плідності, згадують у деяких українських веснянках
Перші зайченята народжуються ранньою весною, і тому великодні обряди на честь пробудження природи теж повʼязували із твариною.
Хоч заєць став символом одного з найбільших християнських свят, він та розфарбовані яйця не згадуються у Святому Письмі.
