Table of Contents
Ми звикли говорити про національну безпеку крізь призму озброєння, військової стратегії, розвідки, дипломатії та інших безумовно важливих речей. Та особливість сучасної гібридної війни полягає в тому, що вона точиться практично в усіх сферах суспільного життя. Тож стає дедалі більш очевидним, що нарівні з «традиційними» елементами національної безпеки на перший план виходять й інші — зокрема ті, що пов’язані зі створенням креативного продукту. Адже його роль полягає не лише в реалізації творчого потенціалу українців, а й у захисті нашої культурної, інформаційної та економічної незалежності. Водночас креативний продукт є інтелектуальною власністю, яка також потребує охорони за допомогою юридичних інструментів, насамперед — авторського права. Пропоную детальніше розглянути цей взаємозв’язок.
Авторське право та креативні індустрії
Не буде перебільшенням сказати, що авторське право лежить в основі функціонування креативних індустрій: недарма їх також називають індустріями, які базуються на авторському праві. Адже саме цей вид інтелектуальної власності виконує декілька ключових функцій. По-перше, заохочує постійну творчість та інновації, забезпечуючи авторів справедливою винагородою через механізми роялті, продажу та ліцензування. По-друге, дає творцям можливість контролювати використання своїх творів, запобігаючи несанкціонованому відтворенню або розповсюдженню. По-третє, сприяє збагаченню культурного ландшафту через легальне поширення різноманітного контенту.
Творчість — це про реальні прибутки
Все це драйвить розвиток галузі, створює нові робочі місця та робить внесок у загальний розвиток економіки. Причому цей внесок зростає з кожним роком: наприклад, у США у 2024 році креативні індустрії забезпечили для національної економіки $2,09 трлн, тоді як у 2021 році ця сума становила $1,8 трлн. Так само зросла і кількість зайнятих у галузі працівників — з 9,6 млн до 11,6 млн. Ще один суттєвий нюанс: зараз, як і кілька років тому, експорт креативних індустрій випереджає експорт інших основних галузей промисловості США (його грошовий еквівалент збільшився з $230,3 млрд у 2021 році до $272,6 млрд у 2024 році).
Реклама:
Про що свідчать ці цифри? Насамперед про те, що, приносячи масштабні суми в бюджет, авторське право виступає запорукою національної економічної безпеки. Важливу роль тут відіграє й те, що фундаментом креативних індустрій є нематеріальні активи (більшу частину яких складає інтелектуальна власність), а інвестиції в ці активи демонструють значну стійкість навіть у кризові часи. Однак економічне зростання — це лише верхівка айсберга. Та про все — за порядком.
Український контекст: виклики та адаптація
Отже, спочатку — трохи даних для порівняння. В Україні у 2019 році креативні індустрії згенерували ₴117 млрд (3,94% доданої вартості національної економіки) та забезпечили роботою 352 тис. людей. Натомість вже наступного року ці показники збільшилися: внесок в економіку становив ₴132,4 млрд (4,2% доданої вартості), а кількість працевлаштованих у галузі українців — 360,3 тис.
У 2022 році наші креативні індустрії, як й інші сектори національної економіки, опинилися у кризовому стані. Та попри це, українці змогли адаптуватися: вже у 2022 році ми експортували креативних послуг на $3,766 млрд (тоді як імпортували на $724 млн). Найбільшу частку у структурі нашого експорту становлять послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги. За ними зі значним відривом йдуть роялті, а також культурні та рекреаційні послуги.
Soft power як інструмент впливу
На цьому пункті варто зупинитися детальніше. Адже з ним безпосередньо пов’язане поняття soft power — явище, надзвичайно важливе для національної безпеки. Особливо — в контексті повномасштабної гібридної війни. Йдеться про створення й поширення культурних та ідеологічних активів, які роблять країну «природно» привабливою для інших. Все, починаючи з музики й кухні та закінчуючи політичними ідеалами й цінностями, може стати елементом національного бренду, непомітно завойовуючи серця й уми закордонної аудиторії. Іншими словами, вдалий імідж держави — це про ефективне відстоювання інтересів на міжнародній арені, стимулювання експорту, залучення талантів з усього світу та потужний дипломатичний вплив. Про все те, чого Україна потребує зараз для Перемоги — та потребуватиме в майбутньому для відбудови. Про національну безпеку.
І саме індустрії, що базуються на авторському праві, відіграють важливу роль у створенні національного бренду. Як це працює? Наприклад, телерадіокомпанія BBC World Service, яка веде мовлення понад 40 мовами, вже давно вважається одним із найважливіших культурних експортних товарів Великої Британії та потужним джерелом глобального впливу. До слова, саме в цій країні вперше було досліджено потенціал креативного сектора економіки та розроблено урядову програму його розвитку. В результаті, було запущено Центр політик і практик у креативних індустріях (The Creative Industries Policy and Evidence Centre).
Не менш дієвими є й розважальні медіа, особливо — в цифрову епоху, коли соціальні мережі та стрімінгові платформи демонструють мільйонні охоплення аудиторії в різних куточках світу. Серед яскравих кейсів — звісно ж, США, які можна назвати наддержавою soft power. Та не тільки вони: це і Південна Корея, і Франція, і Японія… Кожна з цих країн асоціюється з низкою культурних явищ, серед яких — голлівудські фільми, музика K-Pop, висока мода та вишукана кухня, аніме та манга тощо. І всі ці держави, кожна у свій спосіб, спромоглися перетворити культуру на ефективний інструмент зовнішньополітичного впливу.
Формуємо креативний бренд
Хоч і з запізненням, Україна також стала на цей шлях. Зараз, коли наш культурний ринок майже повністю очистився від контенту, створеного представниками держави-терориста, ми наново відкриваємо національну культуру та формуємо на її основі власний креативний продукт. Це якісний та актуальний контент, здатний зацікавити глобальну аудиторію — причому не лише в моменті, а і в довгостроковій перспективі. Адже ми справді маємо що показати світові: згадаймо «Щедрик» геніального Миколи Леонтовича, який вже давно став міжнародним символом Різдва. Й нині вже сучасні українські виконавці підкорюють світові арени.
Сьогодні ж українські дизайнери створюють одяг для всесвітньо відомих попзірок, українські фільми змагаються за найвищі нагороди на престижних кінофестивалях, а роботи українських митців демонструються у провідних світових галереях і музеях. Та ми можемо більше, набагато більше. І щоб стратегія soft power дійсно спрацювала, слід починати з основ — належного захисту авторського права.
Захищений контент — захищена країна
В Україні як учасниці відповідних міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності, авторське право на твір автоматично виникає внаслідок факту його створення, тобто з моменту надання йому об’єктивної форми. Здавалося б, для чого ускладнювати собі життя і витрачати зусилля на нібито бюрократичні процедури? Проте річ у тім, що свідоцтво про відповідну реєстрацію не лише допоможе при фінансових операціях з відповідним нематеріальним активом, але й допоможе значно зекономити ресурси у разі порушення IP прав.
Попри всі переваги цифровізації для креаторів, в сучасному світі не менш стрімко зростає й кількість випадків інтернет-піратства чи плагіату. І наявність документа, який засвідчує авторство, — це головна запорука того, що контент надійно захищений від привласнення або іншого несанкціонованого використання, а зловмисники будуть притягнені до відповідальності.
Міжнародні зусилля у цьому контексті можна продемонструвати на прикладі WIPO ALERT — міжнародної платформи, покликаної збирати інформацію про сайти, які поширюють нелегальний контент, та протидіяти розміщенню на них реклами. У 2024 році Україна долучилася до цієї ініціативи — а це означає, що у разі порушення авторського права та/або суміжних прав правовласник може подати відповідне звернення до УКРНОІВІ через адвоката чи патентного повіреного. Якщо фахівці нашого відомства підтвердять факт порушення, то на цій підставі Мінекономіки внесе ресурс до національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності й передасть дані для внесення його вже до міжнародної бази, яка адмініструється WIPO. Для рекламодавців, які виступають основним джерелом функціонування таких ресурсів, це зразу є червоною лінією.
Нагадаю, що команда IP офісу також реалізує різноманітні інформаційні та просвітницькі програми, спрямовані на підвищення обізнаності представників креативних індустрій щодо захисту IP прав — наприклад, проєкт «34 полюси творчості». Так само ми активно під егідою Мінекономіки працюємо за напрямом імплементації окремих положень актів права ЄС у сфері авторського права і суміжних прав: зокрема нещодавно відбулося чергове фахове обговорення відповідних пропозицій. І наші зусилля дають результати: кількість державних реєстрацій авторського права та договорів щодо розпорядження майновими правами стабільно зростає.
Дедалі більше українських креаторів усвідомлює, що реєстрація авторського права — це про захист не лише власних інтересів, а й просування бренду Україна на світовій арені. Адже завдяки цьому виду інтелектуальної власності ми маємо унікальний шанс перетворити творчу енергію на стратегічний ресурс. Ми звикли цінувати творчість за її красу, глибину і здатність надихати. Та в сучасних реаліях вона стала ще й зброєю, яка формує довіру до України, зміцнює нашу економіку і захищає наш голос у світі. Саме тому авторське право означає наше право бути почутими, впливати й перемагати.
Олена Орлюк, очільниця Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, докторки юридичних наук, професорка кафедри Інтелектуальної власності та інформаційного права КНУ імені Тараса Шевченка.
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція «Української правди» не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
