«Європейська правда» продовжує розповідати про історично важливе голосування, що відбулося у Молдові 20 жовтня. Ми вже публікували статтю про неоднозначність та загрозливість результатів, а також репортаж про регіони, що формують основу підтримки Кремля у Молдові.
До вашої уваги – колонка від представниці Руху «ЧЕСНО», що брала участь у міжнародній спостережній місії у Молдові.
* * * * *
В останні дні передвиборчої кампанії в молдовських містах було на диво тихо. Поодинокі постери та агітаційні намети зустрічалися рідко, а білборди з обличчями політиків — ще рідше.
Реклама:
Не було активної агітації не лише на президентських перегонах, а й на важливому для країни референдумі з питанням, чи має Молдова рухатися до вступу в Європейський Союз.
На цих виборах Росія змогла організувати ледь не безпрецедентну мережу для підкупу виборців. Ще на початку місяця поліція заявила, що 130 тисячам виборців пообіцяли винагороду за підтримку проросійських варіантів як на виборах, так і на референдумі; тепер президентка Санду оперує цифрою у 300 тисяч. Ця мережа координується за допомогою Telegram-каналів, а виплати її учасниками здійснювалися на спеціальні рахунки у підсанкційному російському «Промсвязьбанку», який обслуговує також воєнний бюджет РФ.
Агітація проєвропейських партій
Рух ЧЕСНО
Зважаючи, що на виборах проголосувало трохи більше ніж 1,5 мільйона молдован, така кількість голосів є дуже високою і здатна повністю викривити електоральну картину.
Про результати голосування читачі напевно знають.
На президентських виборах відбудеться другий тур, де Мая Санду зустрінеться зі своїм головним конкурентом Александром Стояногло. Причому для Санду, фаворитки президентських рейтингів, такий результат є невтішним, а переможець виборів залишається інтригою.
Та найдраматичнішим був підрахунок голосів на референдумі щодо європейського майбутнього Молдови.
Різниця між варіантами «так» і «ні» склала менше одного відсотка — 50,4% та 49,6% відповідно. Та й цього вдалося досягти виключно голосами діаспори, адже серед молдован, що голосували всередині країни, 54% висловилися проти.
Чому так сталося?
Чому рух країни до ЄС не має підтримки переважної більшості попри те, що офіційно учасниками кампанії стали 13 політичних партій, 11 з яких підтримували варіант «так» на референдумі?
Ключову роль тут відіграло втручання Росії, яке виявилося успішним.
Саме референдум був основною ціллю росіян.
Варто зазначити, що Молдова готувалася до російських маніпуляцій та затвердила новий виборчий кодекс, деякі положення якого були розроблені саме для протидії традиційним методам російських зусиль зі зламу інструментів демократії.
Так, наприклад, від 2022 року заборонене організоване підвезення виборців на дільниці. Раніше ця проблема була особливо гострою на дільницях, створених для громадян Молдови, що проживають у непідконтрольному уряду Придністровському регіоні. Наприклад, у селі Варниця, що розташоване поруч з окупованим містом Бендери, традиційно працюють три такі дільниці, і у попередні роки тут були величезні черги, а цього разу – порожньо.
Члени місцевих виборчих комісій розповідали, що вперше на їхній пам’яті вибори відбувалися так спокійно.
Втім, повністю зарадити проблемі організованого транспортування підкуплених виборців не вдалося — від місцевих доводилося чути, що жителям Придністровʼя нібито обіцяли компенсувати вартість поїздки на таксі.
Анонімна антиєвропейська реклама
Рух ЧЕСНО
Цікаву роль відіграли і нові обмеження щодо агітаційних кампаній.
Тепер постери та рекламу можна розміщувати лише на спеціально виділених місцях, яких була обмежена кількість. Утім, хоча більшість політсил грали за цими правилами, на вулицях часто можна було побачити анонімну антиєвропейську агітацію в недозволених місцях.
Інший наслідок обмежень – те, що вони спонукали партії ще більше вдаватися до кампанії «від дверей до дверей». Така низова агітація не є забороненою; утім, її важче контролювати, як в розрізі оплати праці залучених агітаторів, так і в контексті потенційного підкупу виборців.
Чим проросійські сили активно і користувались.
Окремо варто відзначити питання мови, яке залишається потужним важелем впливу РФ.
В Молдові виборець може обирати, чи він бере бюлетень російською мовою, чи державною, румунською. При підрахунку голосів важко було не помітити різницю: більшість російськомовних бюлетенів були на підтримку проросійських опцій як на виборах, так і на референдумі. Це ж прослідковувалося і у виборчих кампаніях кандидатів. І, звісно ж, згадана мережа підкупу виборців також використовувала російську мову як основну у своїй роботі.
У підсумку тиха і нібито «цивілізована» виборча кампанія проєвропейських партій не змогла нічого протиставити багатомільйонним російським вливанням у купівлю голосів.
Тож не дивно, що референдум за рух до ЄС врятувала лише молдовська діаспора, до якої російський вплив просто не зміг дістатися.
І зважаючи на те, що Молдова і дали лишатиметься у сфері російських інтересів та впливу, протидіяти російському гібридному впливу можливо буде, лише запровадивши жорсткіші заходи протидії, обґрунтувавши їх доказами аж настільки кричущого втручання у вибори.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
