Напередодні фіналу в чоловічому розряді згадуємо унікального чемпіона АО-1976.
Австралієць Марк Едмондсон – один із найбільш дивовижних персонажів в історії тенісу. Він прославився тим, що виграв домашній мейджор у 1976 році, бувши практично невідомим. Ба більше, за рік до тріумфу він серйозно замислювався покинути теніс через фінансові труднощі.
Йому бракувало коштів навіть на подорожі всередині країни, і щоб звести кінці з кінцями, він підробляв мийником підлог у лікарні.
Саме через цей підробіток його ім’я згадують не лише у тенісі, а й загалом у спорті, коли йдеться про успіх всупереч усьому.
Сенсаційний тріумф Едмондсона на Відкритому чемпіонаті Австралії залишається одним із найвизначніших через те, що він, займаючи 212-ту сходинку у світовій класифікації, став «найнижчорейтинговим» переможцем. Це досягнення досі залишається неперевершеним.
Марк Едмондсон
Getty Images
Як 21-річний австралієць взагалі пройшов «кат» та потрапив у основну сітку з таким рейтингом? Тим більше у ті часи основна сітка складалася з 64 тенісистів, а не вдвічі більше, як зараз.
Річ у тому, що у середині 70-х АО не був популярним серед найсильніших гравців. Причини очевидні – дуже низькі призові та віддаленість Австралії. Наприклад, АО-1976 проігнорували такі зірки, як Бйорн Борг, Джиммі Коннорс та Артур Еш.
Європейський континент узагалі представляв скромний десант із 15 тенісистів, причому до третього кола дійшов лише один із них, благополучно завершивши турнір на цій стадії.
Не варто сильно дивуватися факту, що чвертьфінали складалися виключно з австралійців, а молодий і вусатий Едмондсон із третьої сотні рейтингу опинився прямо серед претендентів на титул.
А що стосується призових, то Едмондсон отримав чек на суму трохи менше ніж $6000 (для буквалістів – 8156 австралійських доларів). У перерахунку на сьогодні за допомогою інфляційного калькулятора: $38 000. Для порівняння, на АО-2025 кожен з 256-х учасників основної сітки отримав $82 680 (без урахування 32% податку).
Для гри контрастів зазначимо, що той розіграш повністю називався так: 1976 Marlboro Australian Open. Так, за умов браку коштів організаторам не залишалося нічого, окрім як звернутися за спонсорською допомогою до тютюнового гіганта.
Марк Едмондсон
Getty Images
Турнір проходив не у самому Мельбурні, а на трав’яних кортах передмістя Куйонг.
Як відомо, трава була традиційним покриттям на АО до 1988 року, а Едмондсон почав розкидати суперників праворуч і ліворуч завдяки своїй потужній подачі, з якою вони у сакральному союзі дійшли до титулу.
На хвилинку, він «закрив» безумовних зірок – Кена Роузволла та п’ятиразового на той момент володаря «Шоломів» Джона Ньюкомба у півфіналі та фіналі відповідно.
Причому фінал проходив у незвичних метеоумовах. Початок супроводжувався спекою у 42 градуси за Цельсієм, але через півтори години температура впала майже на 20 градусів! Піднявся настільки сильний вітер, що за рахунку 6:7, 6:3, 2:3 (15:30) на подачі Едмондсона арбітр різко зупинив матч.
Цікаво, що після повернення суперників на корт поєдинок продовжився без розминки, а андердог виграв сет на тай-брейку та добив Ньюка зубодроблювальними 6:1 у четвертому.
Марк Едмондсон
Getty Images
На нагородженні Едмондсон через випадкову незграбність впустить Кубок переможця, проте запустить цілком успішну кар’єру. Він двічі дійде до півфіналів «Шоломів», виграє п’ять парних мейджорів і у 1983 році підніме над головою Кубок Девіса.
Едмондсон і досі залишається останнім австралійцем, який виграв Відкритий чемпіонат Австралії в чоловічому одиночному розряді.
Ігор Грачов, Чемпіон
