Американський генерал Веслі Кларк добре знає, що таке війна. І, ймовірно, розуміє, що його ім’я вже вписано у військову історію другої половини ХХ століття.
Він народився в Чикаго в день, коли армія американського генерала Джорджа Паттона контратакувала німців в Арденнах. З відзнакою закінчив легендарний Вест-Пойнт і здобув ступінь магістра економіки в Оксфорді. Під час війни у В’єтнамі отримав чотири кулі та перші медалі. Готував бригади Нацгвардії, що брали участь у війні в Перській затоці. А вершиною його військової кар’єри стало командування Об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі з 1997 по 2000 рік – під час Косовської війни.
Кларк уважно стежить за розвитком російсько-української війни від її перших днів і закликав надати Україні зброю ще задовго до повномасштабного вторгнення.
Реклама:
Втім, ця розмова з ним не про війну, а про право на війні.
В інтерв’ю УП Веслі Кларк розповідає, як правова система західних армій працює на підвищення їхньої ефективності. Зауважує, що політичний контроль над військовими фахівцями – це спадщина радянської армії, закладена ще Леніним. Висловлює впевненість, що Україні необхідно якнайшвидше створити окрему систему військового права. І визнає: у війні з Росією українці борються не лише за себе.
– Наприкінці січня український суд відправив під варту трьох військових командирів. Їх звинувачують у недбалості, самовільному залишенні поля бою і недотриманні статуту Збройних сил. Чи доцільно під час війни віддавати офіцерів під суд за недбалість?
– У західних арміях діє кодекс професійної поведінки, а також єдиний кодекс юстиції. Діє особливий кодекс військового права – не цивільного і не цивільно-кримінального, а саме військового.
Звісно, якщо військовослужбовець спричинив смертельне ДТП, його можуть звільнити з лав збройних сил і притягнути до відповідальності, як цивільного – за вбивство з необережності, скажімо, чи щось подібне. Однак щодо військової діяльності передбачено окремий перелік правил, який називається Єдиний кодекс військової юстиції.
Що стосується вищого офіцерського складу, то їх можуть перевести на іншу посаду або відсторонити від командування, залежно від ефективності під час бойових дій. Такі випадки негативно впливають на кар’єру, оскільки можуть призвести до звільнення з військової служби. Водночас ідеться про військові рішення, а не про цивільно-кримінальні правопорушення.
Вступай до Клубу УП – це твоя інвестиція у незалежну журналістику. Так ти станеш ближчим до редакції – спілкуватимешся з нами і пропонуватимеш теми для майбутніх матеріалів.
Михайло Ткач, журналіст-розслідувач УП
Наскільки мені відомо, в радянській армії комісари, які супроводжували підрозділи, застосовували до радянських офіцерів окремий кримінальний кодекс.
Комісари мали право в одних випадках усувати командирів від виконання службових обов’язків, а в інших – звинувачувати їх у недбалості в кримінально-правовому сенсі. Таким чином Комуністична партія Радянського Союзу підтримувала політичний контроль над військовими фахівцями. Цю систему створив Ленін під час громадянської війни, а згодом зміцнив Сталін.
У західних арміях подібної системи немає. Там діє чітка військова ієрархія командування. Наприклад, підполковник, який командує батальйоном, підпорядковується командирові бригади. Командир бригади звітує перед командиром дивізії, а командир дивізії – перед командувачем корпусу або іншим вищим командуванням.
У разі невиконання завдання підлеглим командиром відповідальність може нести як він сам, так і офіцер вищого рівня. Скажімо, підлеглому надали недостатньо ресурсів, неправильні вказівки або поставили завдання, яке просто неможливо виконати. Тоді, звичайно, йому не загрожуватиме кримінальна відповідальність. Саме так це працює в Збройних силах США.
– Чи означає це, що у світовій історії немає прикладів, коли воєначальників судили під час активної фази війни? Я маю на увазі армії саме західних країн.
– Коли в 2003 році США ввели свої війська до Іраку, полковника морської піхоти, який командував одним із полків і не виконував завдання належним чином, усунули від командування. Це стало кінцем його кар’єри, хоча його не звинуватили в боягузтві чи чомусь подібному.
Суть полягає в тому, щоб мати найефективнішу армію, тому управління здійснюється на основі військового професіоналізму.
Реклама:
– З 2010 року в Україні відсутня система військового правосуддя, тому справи офіцерів розглядають лише цивільні установи. Наскільки суттєво це впливає на результати розслідування? І чи є, на вашу думку, реальна потреба у тому, щоб відродити механізм військової юстиції в Україні?
– Безумовно, така система повинна існувати, але не обов’язково в рамках військової юстиції.
Наприклад, у Збройних силах США, якщо офіцер не виконує свої обов’язки, його можуть відсторонити від командування, після чого йому надходить рапорт про незадовільну ефективність виконання службових обов’язків. Також можлива догана. Ці покарання здатні зруйнувати кар’єру.
Раз на рік збирається рада офіцерів, яка оцінює роботу всіх офіцерів у збройних силах. Аналізують, чи були у них якісь помилки, чи були вони звільнені з посади командира, чи отримували рапорт про незадовільну ефективність виконання службових обов’язків.
Потім вони підлягають звільненню або відстороненню від служби в збройних силах.
Відбувається процедура, що називається «наказ про доведення причини» (Order to show cause). Офіцер має довести, чому його не повинні звільнити зі служби в збройних силах.
Він повинен написати остаточний лист-пояснення, щоб обґрунтувати свою позицію: чи його неправомірно відсторонили від командування, чи його керівник надав неправильні настанови, чи йому не надали необхідних ресурсів, чи завдання було неможливо виконати. Він має право навести всі аргументи, і їх розглянуть перед ухваленням рішення про можливе звільнення з військової служби.
– Для чого це робиться?
– Тому що саме так ми підтримуємо найвищі професійні стандарти збройних сил і впевненість військових у професіоналізмі інституції.
Отже, зрозуміло, що, вступаючи до лав збройних сил, ви підпорядковуєтесь особливому набору вимог. Очікується, що ви нестимете службу з ризиком для життя, будете робити все можливе для виконання поставленої задачі, зокрема ціною власного життя та життя вашого підрозділу.
Однак ніхто не забороняє вам покладатися на розсудливість. У радянській системі часів Другої світової війни і навіть пізніше накази не обговорювали після їх отримання. Наказ є наказ. Той, хто не виконував його, вважався зрадником і на нього чекало покарання, навіть у вигляді страти. Це цілком інший підхід до справи.
Мене дивує, що Україна, беручи участь у «Партнерстві заради миру» та інших програмах – ми працюємо з Україною вже приблизно 30 років, а у «Партнерстві заради миру» Україна перебуває трохи більше за цей строк – не реформувала свій Кодекс правосуддя. У вас немає окремої системи військового права. Але вам необхідно якнайшвидше створити щось подібне до нашої системи в Сполучених Штатах.
Реклама:
– Як ви вважаєте, що ми можемо впровадити просто зараз у контексті великої війни? Наскільки це доцільно робити? Що б ви порадили?
– Розумію, що триває велика війна, але це не означає, що під час війни не можна покращувати свої збройні cили. Навпаки, це ще більш важливо.
Я не маю детальної інформації про конкретні обставини чи дії тих офіцерів, про яких ви мене запитуєте. Тому не маю права коментувати конкретну справу. Можу лише сказати, що, з погляду західних стандартів, ця процедура була би вкрай неправомірною.
– Зараз тривають судові процеси проти трьох генералів, і в майбутньому багато хто очікує більше таких справ. Як, на вашу думку, це вплине на ситуацію на полі бою? Чи позначається це на мотивації військових?
– Я б сказав так: багато ваших офіцерів навчалися на Заході: у США, Великій Британії та інших країнах, вони проходили підготовку тощо. Тож, якщо їх раптом притягнуть до цивільного кримінального суду за дії на полі бою, це може негативно вплинути на боєздатність Збройних сил України.
– Які наслідки може мати можливе припинення військової допомоги США для ситуації на фронті?
– Наскільки я розумію, хоча Сполучені Штати надали значну допомогу, насправді Європа надала Україні більше допомоги, ніж США – більше танків, більше літаків, більше артилерійських установок, більше бойових машин. Тож, можливо, багато людей цього не усвідомлюють, але, на мою думку, це факти. Також я розумію, що Україна активно відновлює і зміцнює власне військово-промислове виробництво.
Тому я не впевнений, яким буде загальний наслідок припинення військової допомоги США.
Реклама:
– Не можу вас не спитати і про перемовини, які зараз активно обговорюються. Ви бачили заяви Трампа, російської сторони. Чи ми можемо справді очікувати на припинення війни найближчим часом? Що би ви порадили Україні в такій ситуації?
– Я вірю в те, що війни повинні закінчуватися на полі бою, а також в те, що має бути справедливий і чесний мир.
Я не знаю, як саме будуть проходити переговори. Я не є учасником переговорів і не коментую конкретні пропозиції, які зараз обговорюються.
Але очевидно, що справедливий і чесний мир передбачав би повернення чи встановлення місцеперебування всіх людей, що зникли безвісти, та викрадених дітей. Він передбачав би виплату репарацій агресором, міжнародні кримінальні суди щодо винних у порушенні міжнародних правил ведення війни – так званих Гаазьких конвенцій. Він також має включати повернення територій.
Я неодноразово озвучував ці умови в Києві. І для мене вони здаються правильними умовами для миру, справедливого миру. Але я не є частиною американської адміністрації й не володію внутрішньою інформацією. Я бачу лише те, що публікують у пресі.
Я не думаю, що можливо відповісти на таке питання під час цієї телефонної розмови. Скажу лише одне. Я багато разів бував в Україні, зокрема й після 2014 року.
Я надзвичайно захоплююся мужністю українського народу та стійкістю Збройних сил. Ви – приклад для наслідування. І ми розуміємо, що ваша боротьба за свободу і демократію – це також боротьба за нас, за Америку та за Європу.
Севгіль Мусаєва, Рустем Халілов – УП
