Деякі ректори чинять опір укрупненню вишів – Винницький
billiondigital/Depositphotos
Заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький розповів, що процес укрупнення закладів вищої освіти зіштовхується з опором від освітян. Переважно це стосується саме ректорів.
Про це він сказав в ефірі телемарафону «Єдині новини».
«Нашою ціллю не є скоротити кількість викладачів. Навпаки ми зменшуємо їм навантаження. Питання не в економії, а в тому, щоб покращити якість освіти», – зазначив Винницький.
За його словами, не всі освітяни це розуміють. Тому оптимізація вишів зіштовхується зі спротивом.
«Однак часто він пов’язаний з амбіціями ректора. Ми маємо розуміти, що замість двох ректорів стане один, а це болісний процес для лідера», – розповів заступник міністра.
Водночас для студентів при укрупненні вишів майже нічого не зміниться, стверджує Винницький. Вони не втратять своїх освітніх програм й далі навчатимуться на тих умовах, на яких вступили.
Як зазначив Винницький, процес об’єднання університетів, триває від шести місяців. Однак найчастіше для цього необхідний рік.
Чому Україні потрібне укрупнення вишів?
«Освітня інфраструктура України побудована з огляду на демографічну ситуацію, яка була 15-20 років тому. У 2008 році нараховувалося 650 тисяч випускників шкіл, цього року – 350 тисяч. Водночас кількість університетів була 150, стала – 130. Середня кількість студентів у закладах вищої освіти була близько 10 тисяч, стала – 5700», – зауважив Винницький.
За його словами, укрупнення вишів стосується не економії, а покращення якості освіти.
«У більшому закладі студент має можливість обирати предмети, існує більша конкуренція між викладачами. Відповідно, формується більш конкуренте середовище.
Коли є укрупнені заклади, ми можемо інвестувати в них більш таргетовано. Зараз ми маємо кошти Світового банку, з яких на кожний такий виш ми можемо спрямувати від 1 до 1,5 мільйонів доларів», – розповів заступник міністра.
Він наголосив, що Україна має відмовитися від філіалів, щоб університети стали повноцінною частиною міського простору – з укриттями, спортивною інфраструктурою тощо.
За словами Винницького, більшість галузевих вишів – залізничних, автодорожніх, лісотехнічних тощо – на сьогодні перестали бути такими.
«Наприклад, Академія друкарства має певні друкарські спеціальності, але насправді більш ніж половина студентів навчається на комп’ютерних науках, економіці, маркетингу. На жаль, ці програми не такі якісні, як у класичних університетах», – запевнив він.
При об’єднанні галузевого університету з більшим планується створювати автономний факультет або інститут, присвячений його специфіці. А спільні програми – гармонізувати.
Раніше Михайло Винницький озвучував критерії укрупнення навчальних закладів. На його думку, в містах із населенням від 100 до 350 тисяч людей, слід утримувати не більш як два виші.
