В інфопросторі чи не щотижня з’являються повідомлення про проведення слідчих дій у кабінетах, будинках та квартирах членів або ж керівників медико-соціальних експертних комісій – спеціальних закладів в системі охорони здоров’я, які, серед іншого, проводять експертизу для встановлення інвалідності, направляють до лікувально-профілактичного закладів для проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів (далі – МСЕК).
Найобурливішим є навіть не той факт, що у власності вказаних осіб знаходять доларові мультимільйонні статки, елітні автомобілі та десятки об’єктів нерухомості, а те, що в процесі розслідування правоохоронці викривають зв’язки протиправної діяльності МСЕК з іншими посадовими особами з усіх гілок влади.
У зв’язку з цим 22 жовтня Указом Президента №732/2024 було введено в дію рішення РНБО «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі – Рішення), яке, виходячи з назви, покликане протидіяти корупції у системі МСЕК.
Реклама:
Чи є Рішення дійсно ефективним механізмом антикорупційної боротьби?
Насамперед варто зазначити, що проблема правомірності та прозорості рішень МСЕК не виникла нещодавно. Вже у 2023 році МОЗ на виконання рішення РНБО «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12 вересня 2023 р. № 576, були створені робочі групи для перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), які мали б перевірити висновки про встановлення інвалідності, які ухвалені після 24 лютого 2022 р.
У Міністерстві повідомляють, що наказом МОЗ від 27.09.2023 р. № 1690 (який наразі не опублікований у відкритому доступі) затверджено і також наразі непублічний склад відповідних міжвідомчої та регіональних робочих груп. Також визначено алгоритм перевірок рішень МСЕК та строки їхнього проведення, проте останні також не відкриті для суспільства. Вказані перевірки мали б вирішити проблему корупції у МСЕК, але, судячи з теперішньої ситуації, приховані від громадськості секретні регіональні робочі групи з невідомим складом та повноваженнями настільки «ефективно» побороли корупцію, що новим рішенням РНБО взагалі вирішили МСЕК ліквідувати, ніби «рятувати там вже нічого».
Варто зауважити, що МСЕК в умовах воєнного стану є органом, який не лише встановлює додаткові пенсійні виплати для визначених груп осіб та відправляє пенсіонерів у санаторії, а й буквально вирішує долі людей, адже встановлює інвалідність, яка є підставою для відстрочки. Беручи до уваги інформацію про багатократне збільшення кількості осіб з інвалідністю у період з 2022 року, очевидно, ці рішення приймаються з різним відсотком упередженості, а тому реформування цього інституту необхідне «на вчора», так само як необхідні зважені, гармонізовані з законодавством та обґрунтовані нововведення, а не зміни заради змін одним махом задля задоволення публічного запиту на справедливість.
Що пропонує РНБО?
Серед найважливішого «рекомендувати Офісу Генпрокурора, СБУ, ДБР, Нацполу та НАБУ прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупції під час встановлення інвалідності МСЕК, а за результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення».
Постає питання про рекомендаційність вказаного зобов’язання та строки його виконання: так, наприклад, НАБУ має скооперуватися з Нацполом та протягом місяця прозвітувати про вжиті ними заходити, виявлені та розслідувані (протягом цього ж таки місяця) правопорушення та навіть запропонувати бачення щодо кадрових змін у МСЕК. З великою повагою до детективів НАБУ, варто зазначити, що вказане завдання звучить утопічно та, імовірно, саме тому воно і «рекомендаційне». Аналогічно неоднозначним рішенням є залучення одразу 4 правоохоронних органів до слідчих дій у вказаному напрямку.
Також, відповідно до рішення, Кабмін зобов’язаний забезпечити безумовне виконання рішення РНБО від 30 серпня 2023 року № 576/2023, та «вжити заходів реагування до посадових осіб уповноважених органів за його неналежне виконання або зволікання з виконанням». Знову постають питання щодо того, які заходити мають бути вжиті Кабміном.
Можливо, інформування правоохоронних органів про факти виявлених Кабміном злочинів?
Чи звільнення частини працівників зі всіх 350 МСЕК, що діють в Україні?
Як оцінюється зволікання у виконанні рішень РНБО?
І чи має взагалі головний орган виконавчої влади в воюючій країні займатися перевіркою районних МСЕК в принципі?
Також Кабмін зобов’язали забезпечити утворення Мінохорониздоров’я разом із ДБР, СБУ, Нацполом, обласними та Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам. Одразу постає питання про розмір груп, наповненість їхніми працівниками правоохоронних органів тощо (адже повна прихованість вже продемонструвала свою «потужність» у 2023 році). Також питання, чого з переліку виключили НАБУ? Чи Агентство має виявляти та розслідувати правопорушення МСЕК в цілому, але не правопорушення МСЕК щодо посадових осіб у складі спецгрупи?
Кабмін також зобов’язаний у тримісячний строк надати доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень МСЕК щодо інвалідності посадових осіб та, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень, ініціювати їх перегляд в установленому порядку та інформувати за наявності підстав правоохоронні органи для вжиття ними відповідних заходів реагування. Отже, Кабмін щонайменше протягом 3 місяців буде займатися збором інформації для доповідей та зверненням до правоохоронних органів щодо порушень МСЕК.
Окрім цього, Кабінет міністрів зобов’язаний до проведення у тижневий строк аудиту нарахувань пенсійних виплат по інвалідності посадовим особам державних органів, разом із Пенсійним фондом України і вже відомою нам командою правоохоронних органів. В Україні орієнтовно 150 000 посадових осіб та 350 МСЕК, перевірити підстави отримання пенсійних виплат, розміри, реальність отримання, своєчасність виплат тощо у тижневий строк є реальною задачею, хіба що Пенсійний фонд її виконав ще до рішення РНБО.
Також Кабмін зобов’язаний розробити та подати до ВРУ законопроект про ліквідацію МСЕК до 31 грудня. Якщо МСЕК ліквідовують, навіщо тоді Офісу Генпрокурора, СБУ, ДБР, Нацпол та НАБУ за місяць звітуватимуть про кадрові зміни у органі, який «піде під знос»? Питань стає все більше.
Рішення на додачу зобов’язує Мінсоцполітики забезпечити справедливість у сфері пенсійних виплат посадовим особам – дуже предметна вимога.
А головне, НАЗК зобов’язане розробити та забезпечити до 31 грудня 2024 року внесення на розгляд Кабміну проєктів змін до ККУ та ЦПК, які б визначали голову й членів МСЕК суб’єктами кримінальної відповідальності за незаконне збагачення з можливістю цивільної конфіскації їх активів. ДПСУ в той же час у місячний строк має підготувати зміни до правил перетинання державного кордону України колишніми посадовцями, які мають інвалідність, з визначенням переліку їх документів, що підлягатимуть перевірці.
Тобто РНБО декларує своє неприховане бажання обмежити виїзд закордон посадовців з інвалідністю, відкривати проти них кримінальні провадження і після доведення вини конфісковувати майно та зобов’язує протягом місяця підготувати відповідні зміни до законодавства, які потім буде приймати Кабмін або голосувати ВРУ. Скільки корумпованих посадовців МСЕК до того часу встигнуть перетнути державний кордон у західному напрямку – питання риторичне та болюче.
За таких обставин варто зауважити, що реформувати МСЕК дійсно необхідно. Тішить, що на 11-й рік війни на державний орган, який безпосередньо впливає на реалізацію мобілізаційної політики, правоохоронці звернули увагу (на жаль, лише після значного суспільного розголосу). Щиро вітаю і загальні тенденції щодо цифровізації та зміни корупціогенних чинників (які, сподіваємось, покажуть себе краще за «цифрове бронювання»).
В той же час, без додаткових інструкцій та рекомендацій деякі положення Рішення РНБО не лише є виключно декларативними, а й суперечать одне одному, що, на жаль, створює враження показово ефектної, але не ефективної боротьби.
Підсумовуючи, наявне рішення РНБО не блокує можливу втечу імовірних правопорушників закордон, не реформує, а ліквідовує МСЕК як інституцію, а головне ніяк не надає оцінку ефективності попереднього рішення Ради національної безпеки та оборони щодо боротьби з корупцією у МСЕК ще всередині 2023 року. А отже, наявне Рішення позитивне як тенденція, проте вимагає якісного та оперативного вдосконалення.
Володимир Романчук
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція «Української правди» не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
