Стародавні писарі мали такі ж професійні недуги, як сучасні офісні працівники
Elnur_/DEPOSITPHOTOS
Офісна робота часто спричиняє проблеми зі спиною, перенапруження очей і погану поставу. Нове дослідження показало, що такі проблеми далеко не нові для людства. Учені з’ясували, що давньоєгипетські писарі мали проблеми зі стегнами, великими пальцями та навіть щелепами.
Про це йдеться у результатах дослідження, опублікованого в журналі Scientific Reports, передає The Guardian.
Свої висновки вони зробили на основі аналізу останків, знайдених у некрополі Абусіра, які належать до 2700 – 2180 років до н.е.
Команда проаналізувала останки 69 дорослих чоловіків з Абусіра, з яких 30 осіб обіймали посади писарів. Через те, що лише 1% населення в той час умів читати і писати, писарі мали високий соціальний статус і виконували важливу адміністративну роботу.
За словами співавтора дослідження Вероніки Дулікової з Карлового університету в Празі, писарі починали свою кар’єру ще в підлітковому віці й могли працювати десятиліттями.
Але така робота, схоже, серйозно позначалася на їхньому здоров’ї. Писарі мали яскраво виражені дегенеративні зміни суглобів, порівняно з чоловіками інших спеціальностей.
Серед писарів спостерігався остеоартрит суглобів між нижньою щелепою та черепом, правої ключиці, правого плеча, великого пальця правої руки, правого коліна та хребта, особливо в ділянці шиї.
Команда також знайшла ознаки додаткового фізичного навантаження на плечовий суглоб і ліву стегнову кістку, а також западини в колінних чашечках і зміни в правій щиколотці.
Отримані результати добре узгоджуються з позами писарів, які зазвичай працювали зі схрещеними двома ногами або ж спираючись на одне коліно. Руки писарів ні на що не спиралися, а голова витягувалася вперед – положення, яке створює навантаження на хребет.
Учені кажуть, що зміни навколо щелепи також можуть бути пов’язані зі звичкою писарів жувати палички для письма, щоб зробити на одному з кінців подобу кисті. Зміни на великих пальцях давньоєгипетських писарів можуть бути пов’язані з тим, як вони тримали кисті в руках.
Крім цього, вчені вважають, що писарі могли страждати від головного болю.
«Не дивно, якщо давньоєгипетські писарі страждали на синдром зап’ястного каналу на руці, але, на жаль, ми не зможемо визначити це за кістками», – додали дослідники.
Відкриття може допомогти ідентифікувати писарів серед скелетів людей, чий рід діяльності або титули залишаються невідомими, припускає перша авторка дослідження Петра Брукнер Гавелкова з Національного музею в Празі.
Раніше ми розповідали про дослідження про те, у якому офісі працювати найкомфортніше.
