Що ви знаєте про тварин і рослини з українського фольклору: тест до Дня Незалежності

Українці здавна вшановували дерева: їх зображували на писанках, вишивали на рушниках, використовували у весільних обрядах та вшановували на Зелені свята. Образ лісу також дуже поширений у фольклорі. Однією зі стародавніх назв лісу є “шум” або «шумлячий». У 1908 році етнограф Степан Килимник записав на Волині таку гаївку: “Ішли дівчата Шума заплітати; Ой, дівки, парубки, Шума заплітати; А у нашого Шума – зеленая шуба; Ой, дівки, парубки, Шума заплітати”. Такі гаївки надихнули український гурт Go A на пісню SHUM, з якою вони представляли Україну на «Євробаченні» 2021 року.

«Гай-шумлячий»

Українці здавна вшановували дерева: їх зображували на писанках, вишивали на рушниках, використовували у весільних обрядах та вшановували на Зелені свята. Образ лісу також дуже поширений у фольклорі. Однією зі стародавніх назв лісу є “шум” або «шумлячий». У 1908 році етнограф Степан Килимник записав на Волині таку гаївку: “Ішли дівчата Шума заплітати; Ой, дівки, парубки, Шума заплітати; А у нашого Шума – зеленая шуба; Ой, дівки, парубки, Шума заплітати”. Такі гаївки надихнули український гурт Go A на пісню SHUM, з якою вони представляли Україну на «Євробаченні» 2021 року.

«Зелене царство»

Українці здавна вшановували дерева: їх зображували на писанках, вишивали на рушниках, використовували у весільних обрядах та вшановували на Зелені свята. Образ лісу також дуже поширений у фольклорі. Однією зі стародавніх назв лісу є “шум” або «шумлячий». У 1908 році етнограф Степан Килимник записав на Волині таку гаївку: “Ішли дівчата Шума заплітати; Ой, дівки, парубки, Шума заплітати; А у нашого Шума – зеленая шуба; Ой, дівки, парубки, Шума заплітати”. Такі гаївки надихнули український гурт Go A на пісню SHUM, з якою вони представляли Україну на «Євробаченні» 2021 року.

«Шум»

Українці здавна вшановували дерева: їх зображували на писанках, вишивали на рушниках, використовували у весільних обрядах та вшановували на Зелені свята. Образ лісу також дуже поширений у фольклорі. Однією зі стародавніх назв лісу є “шум” або «шумлячий». У 1908 році етнограф Степан Килимник записав на Волині таку гаївку: “Ішли дівчата Шума заплітати; Ой, дівки, парубки, Шума заплітати; А у нашого Шума – зеленая шуба; Ой, дівки, парубки, Шума заплітати”. Такі гаївки надихнули український гурт Go A на пісню SHUM, з якою вони представляли Україну на «Євробаченні» 2021 року.

Досліджуючи садиби часів Ярослава Мудрого на київському Подолі, археологи знаходили чимало кісток диких звірів, риб і птахів, зокрема кістки різних видів осетрових, серед яких була стерлядь прісноводна. У часи Русі ці риби не вважались екзотикою на столах киян, але нині осетрові види риб перебувають на межі зникнення та занесені до Червоної книги України. Будівництво гребель, браконьєрство та незаконна торгівля – основні причини зникнення цих прадавніх видів риб в Україні. (Фото: писанка «Рибки», Івано-Франківська область, 1950–80-ті роки. Колекція Музею Івана Гончара

Ляща

Досліджуючи садиби часів Ярослава Мудрого на київському Подолі, археологи знаходили чимало кісток диких звірів, риб і птахів, зокрема кістки різних видів осетрових, серед яких була стерлядь прісноводна. У часи Русі ці риби не вважались екзотикою на столах киян, але нині осетрові види риб перебувають на межі зникнення та занесені до Червоної книги України. Будівництво гребель, браконьєрство та незаконна торгівля – основні причини зникнення цих прадавніх видів риб в Україні. (Фото: писанка «Рибки», Івано-Франківська область, 1950–80-ті роки. Колекція Музею Івана Гончара

Тріски

Досліджуючи садиби часів Ярослава Мудрого на київському Подолі, археологи знаходили чимало кісток диких звірів, риб і птахів, зокрема кістки різних видів осетрових, серед яких була стерлядь прісноводна. У часи Русі ці риби не вважались екзотикою на столах киян, але нині осетрові види риб перебувають на межі зникнення та занесені до Червоної книги України. Будівництво гребель, браконьєрство та незаконна торгівля – основні причини зникнення цих прадавніх видів риб в Україні. (Фото: писанка «Рибки», Івано-Франківська область, 1950–80-ті роки. Колекція Музею Івана Гончара

Стерляді

Досліджуючи садиби часів Ярослава Мудрого на київському Подолі, археологи знаходили чимало кісток диких звірів, риб і птахів, зокрема кістки різних видів осетрових, серед яких була стерлядь прісноводна. У часи Русі ці риби не вважались екзотикою на столах киян, але нині осетрові види риб перебувають на межі зникнення та занесені до Червоної книги України. Будівництво гребель, браконьєрство та незаконна торгівля – основні причини зникнення цих прадавніх видів риб в Україні. (Фото: писанка «Рибки», Івано-Франківська область, 1950–80-ті роки. Колекція Музею Івана Гончара

У найдавніших українських колядках про створення світу згадувалися, зокрема, птахи та дерева. Наприклад, у цій колядці про дерево посеред моря згадують так: “А серед Моря стоїть Сосниця; На тій Сосноньці Три Голубоньки; Три Голубоньки радоньку радять; Радоньку радять як Світ сновати”.

Береза

У найдавніших українських колядках про створення світу згадувалися, зокрема, птахи та дерева. Наприклад, у цій колядці про дерево посеред моря згадують так: “А серед Моря стоїть Сосниця; На тій Сосноньці Три Голубоньки; Три Голубоньки радоньку радять; Радоньку радять як Світ сновати”.

Верба

У найдавніших українських колядках про створення світу згадувалися, зокрема, птахи та дерева. Наприклад, у цій колядці про дерево посеред моря згадують так: “А серед Моря стоїть Сосниця; На тій Сосноньці Три Голубоньки; Три Голубоньки радоньку радять; Радоньку радять як Світ сновати”.

Сосна

У найдавніших українських колядках про створення світу згадувалися, зокрема, птахи та дерева. Наприклад, у цій колядці про дерево посеред моря згадують так: “А серед Моря стоїть Сосниця; На тій Сосноньці Три Голубоньки; Три Голубоньки радоньку радять; Радоньку радять як Світ сновати”.

Це Дунай – друга за довжиною річка Європи, яка згадується у численних козацьких піснях, колядках, гаївках та інших мистецьких творах. Наприклад, у гаївці “А пан Маковецький” є такі рядки: “Дівоцька краса у меді мочена, на Дунаю прана, на шнурку вішана, на сонці сушена”. Нині басейн Нижнього Дунаю – одне з останніх європейських оселищ для осетрових риб. З 26 видів осетрових, що існують у світі, в наших водах історично водились шість: білуга звичайна, осетер атлантичний, осетер руський, осетер шип, севрюга звичайна та стерлядь прісноводна. Усі вони занесені до Червоної книги України.

Дунай

Це Дунай – друга за довжиною річка Європи, яка згадується у численних козацьких піснях, колядках, гаївках та інших мистецьких творах. Наприклад, у гаївці “А пан Маковецький” є такі рядки: “Дівоцька краса у меді мочена, на Дунаю прана, на шнурку вішана, на сонці сушена”. Нині басейн Нижнього Дунаю – одне з останніх європейських оселищ для осетрових риб. З 26 видів осетрових, що існують у світі, в наших водах історично водились шість: білуга звичайна, осетер атлантичний, осетер руський, осетер шип, севрюга звичайна та стерлядь прісноводна. Усі вони занесені до Червоної книги України.

Південний Буг

Це Дунай – друга за довжиною річка Європи, яка згадується у численних козацьких піснях, колядках, гаївках та інших мистецьких творах. Наприклад, у гаївці “А пан Маковецький” є такі рядки: “Дівоцька краса у меді мочена, на Дунаю прана, на шнурку вішана, на сонці сушена”. Нині басейн Нижнього Дунаю – одне з останніх європейських оселищ для осетрових риб. З 26 видів осетрових, що існують у світі, в наших водах історично водились шість: білуга звичайна, осетер атлантичний, осетер руський, осетер шип, севрюга звичайна та стерлядь прісноводна. Усі вони занесені до Червоної книги України.

Тиса

Це Дунай – друга за довжиною річка Європи, яка згадується у численних козацьких піснях, колядках, гаївках та інших мистецьких творах. Наприклад, у гаївці “А пан Маковецький” є такі рядки: “Дівоцька краса у меді мочена, на Дунаю прана, на шнурку вішана, на сонці сушена”. Нині басейн Нижнього Дунаю – одне з останніх європейських оселищ для осетрових риб. З 26 видів осетрових, що існують у світі, в наших водах історично водились шість: білуга звичайна, осетер атлантичний, осетер руський, осетер шип, севрюга звичайна та стерлядь прісноводна. Усі вони занесені до Червоної книги України.

Це любка дволиста і зозулині (венерині) черевички – багаторічні рослини родини зозулинцевих або орхідних, які також називаються лісовими орхідеями. Лісові орхідеї, або дикі орхідеї – це одні з найцікавіших та найрідкісніших рослин, яких можна знайти в Україні. Вони належать до родини Orchidaceae, яка включає тисячі видів орхідей по всьому світу, і свідчать про “здоров’я” лісової екосистеми. В Україні нараховується близько 70 видів орхідей, більшість з яких є рідкісними та потребують охорони.

Барвінок травʼянистий

Це любка дволиста і зозулині (венерині) черевички – багаторічні рослини родини зозулинцевих або орхідних, які також називаються лісовими орхідеями. Лісові орхідеї, або дикі орхідеї – це одні з найцікавіших та найрідкісніших рослин, яких можна знайти в Україні. Вони належать до родини Orchidaceae, яка включає тисячі видів орхідей по всьому світу, і свідчать про “здоров’я” лісової екосистеми. В Україні нараховується близько 70 видів орхідей, більшість з яких є рідкісними та потребують охорони.

Вороняче око і конвалія

Це любка дволиста і зозулині (венерині) черевички – багаторічні рослини родини зозулинцевих або орхідних, які також називаються лісовими орхідеями. Лісові орхідеї, або дикі орхідеї – це одні з найцікавіших та найрідкісніших рослин, яких можна знайти в Україні. Вони належать до родини Orchidaceae, яка включає тисячі видів орхідей по всьому світу, і свідчать про “здоров’я” лісової екосистеми. В Україні нараховується близько 70 видів орхідей, більшість з яких є рідкісними та потребують охорони.

Любисток і пастернак

Це любка дволиста і зозулині (венерині) черевички – багаторічні рослини родини зозулинцевих або орхідних, які також називаються лісовими орхідеями. Лісові орхідеї, або дикі орхідеї – це одні з найцікавіших та найрідкісніших рослин, яких можна знайти в Україні. Вони належать до родини Orchidaceae, яка включає тисячі видів орхідей по всьому світу, і свідчать про “здоров’я” лісової екосистеми. В Україні нараховується близько 70 видів орхідей, більшість з яких є рідкісними та потребують охорони.

Це дуб – шановане в українській культурі дерево, яке давало людині будівельний матеріал та укриття від небезпек. За свідченням істориків, у деяких місцевостях України до кінця ХІХ століття дуб був “привілейованим”: не можна було ламати гілля з дуба або викорчовувати його. Нині найстаріший український дідо-дуб росте в селі Стужиця Ужгородського району Закарпатської області та має понад 1300 років!

Граб

Це дуб – шановане в українській культурі дерево, яке давало людині будівельний матеріал та укриття від небезпек. За свідченням істориків, у деяких місцевостях України до кінця ХІХ століття дуб був “привілейованим”: не можна було ламати гілля з дуба або викорчовувати його. Нині найстаріший український дідо-дуб росте в селі Стужиця Ужгородського району Закарпатської області та має понад 1300 років!

Дуб

Це дуб – шановане в українській культурі дерево, яке давало людині будівельний матеріал та укриття від небезпек. За свідченням істориків, у деяких місцевостях України до кінця ХІХ століття дуб був “привілейованим”: не можна було ламати гілля з дуба або викорчовувати його. Нині найстаріший український дідо-дуб росте в селі Стужиця Ужгородського району Закарпатської області та має понад 1300 років!

Осика

Це дуб – шановане в українській культурі дерево, яке давало людині будівельний матеріал та укриття від небезпек. За свідченням істориків, у деяких місцевостях України до кінця ХІХ століття дуб був “привілейованим”: не можна було ламати гілля з дуба або викорчовувати його. Нині найстаріший український дідо-дуб росте в селі Стужиця Ужгородського району Закарпатської області та має понад 1300 років!

Вільха

Це дуб – шановане в українській культурі дерево, яке давало людині будівельний матеріал та укриття від небезпек. За свідченням істориків, у деяких місцевостях України до кінця ХІХ століття дуб був “привілейованим”: не можна було ламати гілля з дуба або викорчовувати його. Нині найстаріший український дідо-дуб росте в селі Стужиця Ужгородського району Закарпатської області та має понад 1300 років!

Це одуд – дивовижний птах, якого можна побачити в Україні з середини квітня до вересня. Зазвичай селиться на рівнині або в горбистій місцевості, де надає перевагу відкритим ландшафтам без високої трави у поєднанні з окремими деревами або невеликими гаями. Одуд спрадавна згадується в різних літературних джерелах, зокрема у священних писаннях – Корані та Біблії. (Фото: народна дитяча іграшка, Микола Піщенко, Чернігівська область, 1960-ті роки)

Півня

Це одуд – дивовижний птах, якого можна побачити в Україні з середини квітня до вересня. Зазвичай селиться на рівнині або в горбистій місцевості, де надає перевагу відкритим ландшафтам без високої трави у поєднанні з окремими деревами або невеликими гаями. Одуд спрадавна згадується в різних літературних джерелах, зокрема у священних писаннях – Корані та Біблії. (Фото: народна дитяча іграшка, Микола Піщенко, Чернігівська область, 1960-ті роки)

Одуда

Це одуд – дивовижний птах, якого можна побачити в Україні з середини квітня до вересня. Зазвичай селиться на рівнині або в горбистій місцевості, де надає перевагу відкритим ландшафтам без високої трави у поєднанні з окремими деревами або невеликими гаями. Одуд спрадавна згадується в різних літературних джерелах, зокрема у священних писаннях – Корані та Біблії. (Фото: народна дитяча іграшка, Микола Піщенко, Чернігівська область, 1960-ті роки)

Свища

Це одуд – дивовижний птах, якого можна побачити в Україні з середини квітня до вересня. Зазвичай селиться на рівнині або в горбистій місцевості, де надає перевагу відкритим ландшафтам без високої трави у поєднанні з окремими деревами або невеликими гаями. Одуд спрадавна згадується в різних літературних джерелах, зокрема у священних писаннях – Корані та Біблії. (Фото: народна дитяча іграшка, Микола Піщенко, Чернігівська область, 1960-ті роки)

Деркача

Це одуд – дивовижний птах, якого можна побачити в Україні з середини квітня до вересня. Зазвичай селиться на рівнині або в горбистій місцевості, де надає перевагу відкритим ландшафтам без високої трави у поєднанні з окремими деревами або невеликими гаями. Одуд спрадавна згадується в різних літературних джерелах, зокрема у священних писаннях – Корані та Біблії. (Фото: народна дитяча іграшка, Микола Піщенко, Чернігівська область, 1960-ті роки)

Це ведмідь – один із головних героїв на святкуванні Маланки, величний та сильний хижак Карпат. Він є вагомою частиною місцевого фольклору і традицій, майже тотемною твариною. Гуцули навіть ласкаво називали ведмедя “вуйко”. Хоч ведмедя і величають найбільшим хижаком, його раціон на 40-60% складається з їжі рослинного походження – трави, пагонів, коріння, горіхів, плодів дерев та ягід. Ведмідь також споживає комах, рептилій і ссавців, але особливим смаколиком для нього є мед. Завдяки гострому нюху тварина може відчути запах меду за кілометри, а потім прийти до чиєїсь пасіки чи диких бджіл.

Рись

Це ведмідь – один із головних героїв на святкуванні Маланки, величний та сильний хижак Карпат. Він є вагомою частиною місцевого фольклору і традицій, майже тотемною твариною. Гуцули навіть ласкаво називали ведмедя “вуйко”. Хоч ведмедя і величають найбільшим хижаком, його раціон на 40-60% складається з їжі рослинного походження – трави, пагонів, коріння, горіхів, плодів дерев та ягід. Ведмідь також споживає комах, рептилій і ссавців, але особливим смаколиком для нього є мед. Завдяки гострому нюху тварина може відчути запах меду за кілометри, а потім прийти до чиєїсь пасіки чи диких бджіл.

Вовк

Це ведмідь – один із головних героїв на святкуванні Маланки, величний та сильний хижак Карпат. Він є вагомою частиною місцевого фольклору і традицій, майже тотемною твариною. Гуцули навіть ласкаво називали ведмедя “вуйко”. Хоч ведмедя і величають найбільшим хижаком, його раціон на 40-60% складається з їжі рослинного походження – трави, пагонів, коріння, горіхів, плодів дерев та ягід. Ведмідь також споживає комах, рептилій і ссавців, але особливим смаколиком для нього є мед. Завдяки гострому нюху тварина може відчути запах меду за кілометри, а потім прийти до чиєїсь пасіки чи диких бджіл.

Ведмідь

Це ведмідь – один із головних героїв на святкуванні Маланки, величний та сильний хижак Карпат. Він є вагомою частиною місцевого фольклору і традицій, майже тотемною твариною. Гуцули навіть ласкаво називали ведмедя “вуйко”. Хоч ведмедя і величають найбільшим хижаком, його раціон на 40-60% складається з їжі рослинного походження – трави, пагонів, коріння, горіхів, плодів дерев та ягід. Ведмідь також споживає комах, рептилій і ссавців, але особливим смаколиком для нього є мед. Завдяки гострому нюху тварина може відчути запах меду за кілометри, а потім прийти до чиєїсь пасіки чи диких бджіл.

Це озеро Синевир у Хустському районі Закарпатської області – найбільше озеро Карпат, яке фігурує не лише у міських легендах, а й в однойменному фільмі. Туристам люблять розповідати, що Синевир нібито отримав свою назву через одну нещасливу історію кохання: коли донька князя Синь закохалася у чабана Вира, але їм не судилося бути разом і вони обидва трагічно загинули. До речі, найвисокогірніше озеро України – це Бребенескул (1801 м над рівнем моря) у Рахівському районі, а найвище гірське болото – у сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська на висоті 1800 м.

Найбільше озеро Карпат

Це озеро Синевир у Хустському районі Закарпатської області – найбільше озеро Карпат, яке фігурує не лише у міських легендах, а й в однойменному фільмі. Туристам люблять розповідати, що Синевир нібито отримав свою назву через одну нещасливу історію кохання: коли донька князя Синь закохалася у чабана Вира, але їм не судилося бути разом і вони обидва трагічно загинули. До речі, найвисокогірніше озеро України – це Бребенескул (1801 м над рівнем моря) у Рахівському районі, а найвище гірське болото – у сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська на висоті 1800 м.

Найвисокогірніше озеро України

Це озеро Синевир у Хустському районі Закарпатської області – найбільше озеро Карпат, яке фігурує не лише у міських легендах, а й в однойменному фільмі. Туристам люблять розповідати, що Синевир нібито отримав свою назву через одну нещасливу історію кохання: коли донька князя Синь закохалася у чабана Вира, але їм не судилося бути разом і вони обидва трагічно загинули. До речі, найвисокогірніше озеро України – це Бребенескул (1801 м над рівнем моря) у Рахівському районі, а найвище гірське болото – у сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська на висоті 1800 м.

Це тур або первісний бик – вид вимерлих диких представників роду бик і пращур свійського бика, що був поширений, зокрема, у Європі. Судячи з фольклору, цей звір символізував силу і витривалість (тому у “Слові о полку Ігоревім” Всеволода Святославовича називають буй-туром). На жаль, у XVII столітті тур зник у природі внаслідок полювань та знищення його природних оселищ.

Тур

Це тур або первісний бик – вид вимерлих диких представників роду бик і пращур свійського бика, що був поширений, зокрема, у Європі. Судячи з фольклору, цей звір символізував силу і витривалість (тому у “Слові о полку Ігоревім” Всеволода Святославовича називають буй-туром). На жаль, у XVII столітті тур зник у природі внаслідок полювань та знищення його природних оселищ.

Ішак

Це тур або первісний бик – вид вимерлих диких представників роду бик і пращур свійського бика, що був поширений, зокрема, у Європі. Судячи з фольклору, цей звір символізував силу і витривалість (тому у “Слові о полку Ігоревім” Всеволода Святославовича називають буй-туром). На жаль, у XVII столітті тур зник у природі внаслідок полювань та знищення його природних оселищ.

Кінь Пржевальського

Це тур або первісний бик – вид вимерлих диких представників роду бик і пращур свійського бика, що був поширений, зокрема, у Європі. Судячи з фольклору, цей звір символізував силу і витривалість (тому у “Слові о полку Ігоревім” Всеволода Святославовича називають буй-туром). На жаль, у XVII столітті тур зник у природі внаслідок полювань та знищення його природних оселищ.