
Деякі гормони досягають свого піка взимку або навесні.
VaDrobotBO/Depositphotos
Весняне потепління та сонячні промені наче наповнюються енергією після холодної зими.
Цікаво, що ці зміни в організмі також пов’язані з гормонами, які контролюють наш настрій та циркадні ритми.
«УП. Життя» звернулася до лікарки-ендокринологині Юлії Белякової та використала джерела WebMD, Newswise та PNAS, щоб розповісти про зміни рівня гормонів навесні та їх вплив на щоденне життя.
Що відбувається з гормонами навесні
Дослідження ізраїльських вчених підтверджує, що наші гормони підпорядковуються сезонним коливанням.
Команда вчених проаналізувала мільйони аналізів крові чоловіків і жінок у віці від 20 до 50 років за місяцями року. Так дослідники виявили, що деякі гормони досягають свого піка взимку або навесні.
Дослідники відстежували зміни рівнів 11 гормонів навесні, включаючи кортизол (гормон стресу, що виділяється наднирковими залозами), гормони щитоподібної залози, статеві гормони та гормон росту, що виробляється в печінці.
Наприкінці зими або навесні починають сильніше виділятися статеві гормони (тестостерон, естрадіол і прогестерон) та гормон росту. До прикладу, це підтверджується спостереженнями зимово-весняного підвищення швидкості росту людини.
Команда вчених також вважає, що гормон мелатонін є «стрілкою«, яка приводить у рух річні зміни рівня всіх інших гормонів.
Ендокринологиня Юлія Белякова розповідає про вплив мелатоніну на вироблення статевих гормонів.
«Підвищення активності статевих гормонів, особливо естрогену та тестостерону, може проявлятись у покращенні лібідо, настрою та регуляції менструального циклу», – пояснює ендокринологиня.
Лікарка зазначає, що гормон росту, який виділяється переважно під час сну, теж активізується за умови покращення циркадного ритму та сну навесні.
У деяких людей весною нормалізується секреція кортизолу, що взимку часто зміщується або порушується через хронічний стрес, недосипання чи низьку сонячну активність.
«Кортизол весною має тенденцію до кращої синхронізації з добовими ритмами: пік у ранкові години та зниження ввечері, що супроводжується покращенням емоційного фону та адаптації до стресу», – додає лікарка Белякова.
Ендокринологиня пояснює: навесні дещо вищу активність можуть демонструвати й гормони щитоподібної залози, адже збільшуються метаболічні потреби організму.

Відчуття енергійності та бадьорості весною є наслідком довшого дня та більшої кількості сонячного світла.
Як змінюється рівень мелатоніну навесні
Відчуття енергійності та бадьорості весною є наслідком довшого дня та більшої кількості сонячного світла.
Багато аспектів повсякденного життя регулюються сезонними закономірностями та циркадними ритмами (внутрішнім біологічним годинником). Організм отримує інформацію про сезонні зміни через сітківку – внутрішній шар ока.
«Сітківка з’єднується з мозком через зоровий нерв. Вона природним чином реагує на перші ледь помітні ознаки зміни кількості денного світла з приходом весни», – каже доктор медичних наук Сенфорд Ауербах, директор Центру розладів сну при Бостонському університеті.
Така реакція викликає гормональні зміни, особливо рівня мелатоніну – гормону, який впливає на цикли сну-неспання та зміни настрою.

Навесні, коли вироблення мелатоніну зменшується – настрій покращується.
Мелатонін виділяється в нашому мозку у відповідь на зниження освітленості.
Під час довгої темряви зимових місяців організм природним чином виробляє більше мелатоніну – це впливає на зменшення вироблення серотоніну та може провокувати поганий настрій взимку. Навесні, коли вироблення мелатоніну зменшується – настрій покращується.
«Навесні, зі збільшенням тривалості світлового дня, зменшується продукція мелатоніну – гормону, що синтезується у темряві. Це запускає каскад змін у організмі, зокрема покращує чутливість до світла та стимулює секрецію серотоніну, а також активізує певні гормони», – розповідає ендокринологиня Юлія Белякова.
Експертка зазначає: мелатонін регулює циркадні ритми організму, тому його весняне зниження через подовження світлового дня впливає не лише на якість сну, а й на гормональний баланс загалом.
«Зменшення рівня мелатоніну сприяє підвищенню серотоніну, покращенню настрою та енергетичного тонусу», – додає лікарка Белякова.