Керівників закладів освіти можуть покарати, якщо ті не повідомлять про випадки булінгу
Фото: photographee.eu/DepositPhotos
Керівники шкіл зобов’язані повідомляти про випадки булінгу до поліції та служби у справах дітей.
За приховування таких ситуацій їх можуть притягнути до адміністративної відповідальності, розповіла освітня омбудсменка Надія Лещик.
Посадовиця пояснила, що директори шкіл і садочків зобов’язані розглядати усні або письмові повідомлення про випадки насильства чи жорстокого поводження з дитиною. Для цього закон встановлює короткі строки – одну добу після отримання скарги.
Якщо керівник закладу виявить ознаки цькування, то має невідкладно повідомити про це батьків чи опікунів дитини, а також звернутися із письмовою заявою до поліції та служби у справах дітей.
Надія Лещик наголосила, що таке повідомлення є важливою передумовою притягнення кривдників та їхніх батьків (якщо йдеться про школярів) до відповідальності. Після такої заяви поліціянти можуть відкрити справу, а суд згодом вирішить, чи дійсно дитина зазнала цькування.
«Не завжди у заяві (керівника закладу – ред.) може йтися саме про булінг, іноді це може бути одноразове насильство, однак його у будь-якому випадку не можна ігнорувати – це теж жорстоке поводження, і саме поліція буде визначати, чи можливо у цій ситуації є підстави для відкриття кримінального провадження, чи для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Визначити, яким чином кваліфікувати жорстоке поводження з дитиною, на момент отримання такого повідомлення має повноваження поліція, а не керівник закладу освіти», – пояснила освітня омбудсменка.
За її словами, директори чи комісії з розгляду випадків булінгу в школах не мають права давати висновки про те, чи дійсно дитина зазнала цькування, однак можуть встановити ознаки знущання, аби викласти їх у зверненні до поліції, а також ухвалити рішення про подальшу роботу в закладі освіти.
Якщо директор школи не звернеться до поліції, його можуть притягнути до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 173-4 КУпАП. У такому випадку керівнику загрожує покарання у вигляді штрафу (від 425 до 850 гривень) або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітної платні.
Судова практика показує, що найчастіше суд накладає на порушника штраф.
Звернення до офісу освітнього омбудсмена показують, що подекуди керівники не повідомляють правоохоронні органи, бо бояться шкоди репутації закладу або того, що ситуація набуде розголосу.
Крім того, директори помилково вважають, нібито звертатися до поліції слід після розгляду повідомлення про булінг спеціальною комісією.
«Але в результаті замовчування таких ситуацій не розв’язує, а лише загострює проблему й призводить до поганих наслідків для всіх учасників освітнього процесу, зокрема керівника закладу», – вважає Надія Лещик.
Раніше міністерство освіти і науки створило механізм швидкого повідомлення про цькування в школах. Для цього учень чи його батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати скаргу в електронному форматі.
