Через повномасштабну війну, яку у 2022 році розв’язала РФ, в Україні суттєво збільшилась кількість людей, що втратили одну чи декілька кінцівок, і потребують протезування. В переважній більшості, це військові, які отримали поранення на фронті.
З розвитком технологій та зростанням потреб, уряд України постійно вживає заходів для поліпшення умов забезпечення протезами таких осіб. Нещодавно ухвалена постанова Кабінету Міністрів щодо внесення змін до постанови №518 зробила важливий крок у цьому напрямку, забезпечуючи безоплатне протезування високофункціональними протезами одразу після того, як людина навчиться користуватися первинним протезом.
Документ значно спрощує підхід до протезування, особливо для захисників, забезпечуючи їм нові можливості для повноцінного життя.
Щоб було більш зрозуміло, високофункціональні протези – це пристрої, що поєднують сучасні технології та інноваційні матеріали. Вони значно перевершують традиційні функціональні протези за рівнем функціональності та комфорту. До цієї категорії входять також спортивні протези, які дозволяють ветеранам займатися різними видами спорту: від бігу до плавання.
Раніше ветерани могли спочатку отримати функціональні протези, забезпечення якими регулюється постановою №321. Такі пристрої задовольняють базові функції людини, такі як ходьба або тримання предметів. Передбачалось, що після того, як ветеран навчиться користуватись базовим протезом, він може отримати високофункціональний пристрій.
Але на початку цього року ми виявили колізію між нормами деяких нормативних документів. З одного боку постанова уряду передбачала право військового звернутися через 12 місяців після первинного протезування за більш функціональним протезом за держкошт, але, з іншого боку, у період експлуатації первинного протезу – а він може тривати й кілька років – людина не могла отримати високофункціональний протез.
Тому уряд ухвалив зміни до постанови №518, що стали важливим доповненням до попередніх нормативних актів і усунули цю колізію. Постанова №518 передбачає можливість безоплатного забезпечення захисників високофункціональними протезами вже через 12 місяців після отримання первинного протеза, не чекаючи закінчення строку користування первинним протезом. А в окремих випадках, при складній ампутації верхніх кінцівок з високим рівнем вичленення, навіть без первинного протезування.
Нас часто запитують, чому людина може отримати високофункціональний протез лише через 12 місяців після того, як почне опановувати свій перший функціональний протез? Невже не можна ветерану одразу ставити високофункціональний протез?
Світова практика протезування довела, що на етапі перших 12 місяців людей з ампутацією потрібно забезпечувати простішими протезами. Це дозволяє остаточно сформувати культю і забезпечити ефективне навчання користуванням простішим протезом. Адже саме в перший рік після ампутації відбувається зміна антропометричних даних культі, під яку і прилаштовується протез.
Цей процес неможливо пришвидшити. Адже зміни культі відбувається протягом певного часу, через те, що м’язова тканина в ділянці культі може збільшуватись або зменшуватись. Відповідно, форма і параметри культі змінюються. Ці зміни впливають на ефективність і комфортність використання протеза. Також в першій рік після ампутації змінюється активність людини, й вона може значно відрізнятися від рівня до ампутації. Під час адаптації до нового способу життя змінюються фізичні потреби та навантаження на протез.
За перші 12 місяців людина навчається користуватись протезом. І опановувати простіший за функціоналом прилад виявляється легше. Натомість адаптація до високофункціонального протеза вимагає більше часу та зусиль, особливо якщо врахувати постійні зміни культі, що ускладнює процес навчання. Також високофункціональні протези потребують частих корекцій у зв’язку зі змінами культиприймача. Це значно підвищує вартість протезування, тоді як ефективність їхнього використання на початкових етапах реабілітації є достатньо низькою.
Тому світова практика протезування і адаптації довела, що треба забезпечувати людей простішими протезами на перші 12 місяців після ампутації. Лише після цього можливе протезування високофункціональними пристроями, які хоч є складнішим і дорожчим, але й більш ефективними для довгострокового використання.
Процес отримання високофункціонального протеза за новою постановою став значно простішим і доступнішим для військових.
Як отримати високофункціональний протез?
- Звернення на підприємство. Учасник бойових дій, який потребує протезування, має звернутися до самостійно обраного підприємства. Потім проводиться оцінка можливостей особи для подальшого протезування та підбору відповідних комплектуючих. Оформлюється заявка на отримання та подається пакет документів для державного безоплатного забезпечення через протезне підприємство.
- Виготовлення, налаштування. Після підписання відповідного тристороннього договору починається процес виготовлення та налаштування під індивідуальні особливості користувача.
- Навчання та супровід експлуатації. Користувач опановує додаткові навички користування високофункціональним протезом. Протезне підприємство проводить гарантійний супровід експлуатації протеза за власний кошт та післягарантійний ремонт за гроші держави.
Більш докладно про ці кроки можна прочитати на сайті фонду.
Отже, підсумуймо все вищесказане. Високофункціональні протези виготовляються на замовлення з урахуванням особистих потреб та анатомічних особливостей людини. Тому, опанувавши цей складний механізм, ветеран зможе виконувати складні рухи та маніпуляції, що значно покращує якість його життя.
Такі протези навіть надають можливість займатися спортом – людина може збільшити свою фізичну активність або брати участь у спортивних змаганнях. Це покращує психологічний стан і сприяє інтеграції таких людей в суспільство.
Ну і головне, що держава повністю покриває вартість високофункціонального протезування, зменшуючи фінансове навантаження на ветеранів та їхні родини. Впровадження цих змін є свідченням турботи уряду про захисників України та їхнє майбутнє.
Віталій Музиченко, гендиректор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, спеціально для УП. Життя.
Публікації в рубриці «Погляд» не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
