як святкують Пасху в Україні

Святити вербу

Дуже поширений звичай – яскравий та красивий. Люди заздалегідь готують букети з вербових гілочок, прикрашають їх сухоцвітами, стрічками. В останню неділю перед Пасхою їх освячують в храмі, несуть додому та зберігають на чільному місці в домі увесь рік до наступної Вербної неділі.

У свято люди освяченими гілочками легенько б’ють один одного, приказуючи: «не я б’ю, верба б’є. За тиждень – Великдень, уже недалечко червоне яєчко. Будь здоровий, як вода, і багатий, як земля!».

Цього року Вербна неділя припадає на 13 квітня. Це свято здавна було одним з улюблених в українців: воно означає, що до Великодня вже зовсім трішки. З Вербною неділею було пов’язано багато повір’їв, традицій та забобонів. Якщо цікаво – можете почитати про них та про значення свята ось тут.

Гілочки часто продають біля ринку або біля храму старенькі та діти – можна купити в них, або ж пошукати вербу самому біля найближчої водойми. Якщо ж часу знайти вербу немає, часто гілочки можна взяти просто у храмі – у багатьох приходах про це дбають заздалегідь.

Ось тут можете прочитати більше про традиції святкування Вербної неділі. Зокрема, про те, як в давнину прикрашали гілочки верби та що робили на саме свято.

Піти по вогонь

Трепетна і світла традиція з глибоким сенсом. Вона здійснюється у православній традиції у Чистий четвер – останній четвер перед Великоднем.

Ввечері Великого четверга в храмах починається Спомин Страстей Христових. На службі читають дванадцять страсних Євангелій: від моменту, коли Господь після Тайної вечері пішов молитися в Гетсиманський сад і до поховання. Разом з читанням Євангеліє віряни згадують суди над Ісусом, шлях на Голгофу, розп’яття, муки і смерть на хресті.

Православні християни під час служби Страстей Господніх стоять із запаленими свічками, які гасять і запалюють знову і знову після кожного Євангеліє. Останнього разу свічку не гасять, а цей вогонь несуть додому, намагаючись не загасити по дорозі.

Це дуже красивий і символічний момент: коли двері храму відкриваються і десятки вогників розходяться по вулиці в різні боки – наче забрали зі служби трохи світла і несуть його світом.

Вдома вогнем (кіптявою) колись малювали хрестики над вхідними дверима (у багатьох регіонах ця традиція збереглася й досі), а свічку зберігали увесь рік. Її називали Громницею і вірили, що вона вбереже дім від блискавки та у небезпечних ситуаціях.

Організувати святковий сніданок

Традиційно на Великдень можна розговлятися (куштувати не пісну їжу), коли з церкви приносять освячені кошики. Тож багато сімей раніше сідали снідати щойно закінчувалося святкове Богослужіння – приблизно о 6 ранку. Зараз через комендантську годину багато храмів починають Всеношну вранці, аби віряни могли її відвідати – тож час сніданку суттєво зміщується.

Для вірян освячення кошика – неодмінний елемент свята, кожен продукт у ньому має свій символізм і значення. Якщо ви досі цього не робили, але відкриті для такого досвіду, радимо відвідати храм на Великдень. Богослужіння дуже красиве, а традиція освячення наїдків у кожному регіоні має свої цікаві особливості.

Навіть якщо ви не релігійні і не плануєте освячувати кошики, святковий сніданок разом – це однаково чудова традиція. Зазвичай на стіл ставлять ті продукти, які були у кошику в церкві: паску, яйця, сир, ковбасу та шинку, хліб, хрін, масло. Іноді на стіл додають гарнір та овочі, а часом – холодець і голубці чи іншу улюблену святкову родинну страву.

Традиційно сніданок починають спільною молитвою. Скажіть кілька слів один одному – може це будуть теплі вітання, слова любові, вдячності чи побажання, але хай вони будуть щирими. І поєднайте застілля з наступною традицією.

Битися крашанками

Ми майже впевнені, що ця традиція є у кожному домі. Якщо раптом так сталося, що саме у вас вона забулася – ось нагода виправити це прикре непорозуміння.

Старі люди розповідають, що колись ще в їхньому дитинстві діти вибирали найміцніші яйця і йшли на вулицю битися крашанками з іншими дітьми. Побите яйце забирав собі переможець – і яка то була радість прийти з повним подолом яєць додому.

Ось кілька цікавих фактів про крашанки:

У ХІХ столітті найбільше фарбували червоних яєць, менше темно-синіх, найменше – жовтих. Крашанки могли бути з рідким жовтком, а білі яйця завжди відварювалися накруто.

Бавилися яйцями здебільшого двома способами: навбитки (билися яйцями, найбільше саме червоними) та в котюшки. Грали червоними і білими яйцями. На рівній поверхні (наприклад, витоптаній стежці) один гравець ставив своє яйце, а інший ставав повіддаль і котив своє. Якщо яйце торкалося того, що лежить на стежці, забирав обидва. Як ні – то програє своє.

Ймовірно, ігор з крашанками було набагато більше, та вони забулися. Наприклад у селі Четвертня на Волині з давніх часів збереглася Гра в каток, для якої роблять спеціальні копанки. Грають в неї досі і дорослі, і малі, однак навіть у сусідніх селах про таку гру не чули.

Фарбувати яйця разом з дітьми (або потішити цим заняттям свою внутрішню дитину)

Крашанки можна пофарбувати за лічені хвилини копійчаним харчовим барвником з масмаркету. І це ок, вони вийдуть чудові, ви встигнете це зробити навіть перед самим великоднім сніданком.

А можна зробити з фарбування крашанок справжнє дійство. Мережа рясніє ідеями, як цікаво пофарбувати великодні яйця.

Ось один з давніх і вічно актуальних варіантів. На прогулянці в парку нарвіть красивих листочків та квіточок. Обкладіть ними сире яйце, замотайте його в клаптик марлі та обв’яжіть ниткою чи резинкою (хоча краще для цього підійдуть старі капронові колготки). Відваріть яйця в цибулинні, охолодіть у воді і зніміть листочки. Вийде дуже красиво!

Заздалегідь придбайте різноманітні наклейки на яйця і клейте їх, як душі забажається. Розмалюйте яйця фломастерами (а чому ні?), наклейте на варені яйця елементи з повітряного пластиліну.

Спробуйте пофарбувати крашанки лише натуральними барвниками (ви здивуєтеся, які гарні кольори у вас вийдуть від звичайного каркаде та куркуми!). Головне: не відганяйте дітей, а якщо робите самі для себе – не намагайтеся досягти ідеального результату. Тіштеся процесу, весь сенс у ньому!

Вишити великодню серветку чи рушничок

Ще встигаєте! Великодня вишивка – дуже давня традиція. Колись орнаментами до свята прикрашали одяг, скатертини та рушнички, якими накривали великодній кошик. Вишивання – це дуже медитативне і цілюще заняття: монотонна, спокійна робота голкою допомагає сповільнити думки, а результат, який одразу видно, мотивує працювати далі і додає енергії.

Можна купити готовий набір для вишивання з тканиною, голками, нитками та схемою або ж зібрати його на власний розсуд, це не складно.

Спершу, визначтеся, як будете вишивати – гладдю чи хрестиком.

Якщо хрестиком: вам потрібне полотно, де чітко видно переплетення ниток (канва); голка з великим вушком і тупим кінцем, нитки для вишивання (шерстяні або муліне) та схема. Хрестик – це техніка рахункових швів. Вам потрібно буде рахувати кількість хрестиків у схемі, аби як слід розмістити малюнок на полотні.

Ось тут можете подивитися, як зробити перші хрестики.

Якщо ви початківець, а розраховувати – не ваша сильна сторона, спробуйте гладь.

Для вишивки гладдю потрібно: будь-яка тканина (буквально будь-яка, ви можете вишивати на будь-чому, але попервах краще обирайте щільну бавовняну тканину, яка зовсім не тягнеться); гостра тоненька голка з маленьким вушком і терморучка (можна купити у швейному або будь-якому канцелярському магазині, це та, яка стирається).

Перемалюйте малюнок (перебийте, намалюйте самі) на тканину – і вперед. Перед тим варто переглянути відео основних швів гладдю в YouTube, їх там безліч. Наприклад, як таке. Тут вишивальниця показує, як вишити листочок.

Головне – не вимагайте від себе суперрезультату. Важливо отримати задоволення від процесу, а потім насолоджуватися результатом: це ваша робота, ваші зусилля, ваш погляд, смак і бачення. Це вже мистецтво.

Ви можете обрати будь-які символи, сюжети, написи. Традиційно на Великдень вишивали таке:

• паска – символ Воскресіння та Небесного Царства;
• хрест – символ всесвіту, знак чотирьох сторін світу, чотирьох пір року, святий знак відкуплення, яким Церква все починає, благословляє й освячує;
• церква – знак поривання до висот, вічності, єднання з небом;
• яйце – символ народження та нового життя;
• квіти – символ радості, краси, та дітей;
• гілка верби – символ родючості, щорічного весняного відродження пагонів, образ Божої милості.

Писати писанки свого регіону

Якщо сталося так, що ви досі цього не робили, ось вам знак – спробуйте! Це так само медитативно, як і вишивка, дуже символічно, плюс – у вас буде унікальний етнодекор.

Раптом у вас ще висить різдвяний павук із соломи – буде дуже красиво, якщо прикрасити писанками його.

Зазвичай писанки писали на сирих яйцях, та якщо хочете підвісити її на стрічці чи подарувати – краще зробити видутку (тобто, видути вміст яйця і розписувати лише шкарлупку).

Вам потрібно: видуті яйця (шкарлупка яйця), писачок, воскова свічка, барвники та оцет. Давайте розберемося, де все це взяти.

Отже, як видути яйце. Спершу гарненько помийте його та витріть. Якщо потрібно, оцтом зітріть штамп. Зробіть олівцем помітку на обох кінцях яйця, де будуть дірочки. Обхопіть яйце руками, візьміть ніж з гострим кінцем і акуратно, але досить сильно тисніть на помітку. Коли кінчик ножа провалиться, припиніть. Тепер акуратними обертальними рухами покрутіть ножа, щоб ніби сточити трохи шкарлупку.

Якщо у вас є гостра і товста голка – буде набагато простіше. Зробіть дірочки з обох кінців яйця. Розбовтайте його, щоб розбити жовток (або проколіть його голкою) – тоді видувати буде легше. Видувати можна трубочкою з-під соку так, наче надуваєте кульку, але це складно. Простіший метод – скористатися спринцівкою. Ось тут на відео мастриня показує весь процес створення видувки.

Писачок можна придбати у магазинах типу «Все для творчості», у точках з етносувенірами або ж часто у господарських магазинах (там, де продають кухонне начиння, різноманітні тертки, чистки, тощо).

Барвник найкраще використовувати аніліновий. У гугл ви знайдете його за запитом «барвник для писанок». Він суттєво дорожчий за харчовий барвник і купити його можна або в мережі, або також у спеціалізованих магазинах, тож спершу можете потренуватися на харчовому барвнику. Перевірено: він фарбує не лише, коли гарячий. Просто радимо розвести його не менший літраж – грамів на 200 води і, звісно, додати оцет. Барви виходять легкі, накладаються одні на одні, але на пробу цілком згодиться.

У цієї майстрині є багато відео з простими поясненнями, як написати свою першу писанку.

Якщо не хочете купувати барвник – спробуйте зробити писанку у техніці травлення. Для цього вам знадобляться віск, писачок, видуті темні яйця та оцет.

В давнину традиційні писанки у різних регіонах відрізнялися візерунками та кольорами. Ось тут ви можете знайти, які малюнки воском на яйцях були поширеними у вашому регіоні і спробувати відтворити їх.

Пекти паску

Спекти паску до свята – це вже вищий рівень підготовки! Дріжджове тісто завжди вимагає уваги, ретельності та часу – натомість віддячує неймовірним ароматом, смаком та ніжністю.

Ідеально, коли можете приділити цьому заняттю весь день. Є швидкі рецепти пасок, але класичні, як ось ці, передбачають багатоетапність процесу.

Пекти паску варто хоча б для того, щоб «відірватися» у її прикрашанні. Від ідей у мережі розбігаються очі, до того ж це чудова нагода для власної творчості. Хтось любить олдскульні кольорові дрібні посипочки, а хтось – аби щороку паска виглядала по-іншому.

Колись паски прикрашали не глазур’ю, а візерунками з тіста. Нині ж – як душі заманеться. За «пасхальною модою» можна прослідкувати у Pinterest. Якщо торік у топі прикрас були котики з соломки та маршмелоу, то цього року мережа рясніє випічкою з мінімалістичною білою глазур’ю з крупними білими прикрасами (глазурованим медовим печивом у формі, наприклад, заячих вушок та квітами з маршмелоу) або ж з підпеченим золотистим білком. А які до вподоби вам?

Запланувати відвідини кладовища

На Великдень зазвичай не ходять на кладовище. Це свято торжества життя та перемоги над смертю. Та от вже з четверга Великоднього тижня поминання померлих в давнину було традиційним.

Подекуди досі збереглася традиція обідати на кладовищі на Провідну неділю чи у Навський Великдень (четвер великоднього тижня). Часом на могилки носять писанки, часом крашанки. Іноді – паску та цукерки.

Історик Сергій Ципишев зауважує, приношення на могили мають з’їсти птахи, як посланці від душ близьких, які покинули нас.

Якщо ж піти на кладовище неможливо – вшанувати своїх мертвих можна іншим чином. Згадайте їх у молитві, погодуйте птахів у парку і пригадайте спільні життєві історії з померлими.

Також радимо відвідати Львівський музей-некрополь Личаківське кладовище, побродити ним та згадати тих видатних українців, які знайшли на ньому свій останній земний притулок. У Києві можна відвідати Аскольдову Могилу, яка вважається місцем спочинку героїв Крут та де поховані герої сучасної України.

Навідати самотніх стареньких сусідів та пригостити їх паскою

Робити добрі справи – завжди добра ідея, а на свято – то просто обов’язок. Роззирніться, поруч точно є люди, яким бракує турботи.

Знаєте стареньких, які на свято будуть самі – візьміть паску, крашанок та йдіть битися яйцями. Про розмову не турбуйтеся: найчастіше їх треба просто слухати. Запитайте про те, як вони святкували Великдень в дитинстві, і щиро приділіть їм пару годинок свого часу. Іноді поруч живуть геть унікальні люди – ніколи не знаєш, яка історія криється за зморшками та сивим волоссям.

Якщо маєте час, бажання та можете виділити кошти – навідайте мешканців геріатричного пансіонату. Перед тим обов’язково з’ясуйте, скільки людей там нині мешкає – старенькі дуже люблять особисті гостинці, буде чудово, якщо ви зможете подарувати кожному по маленькій пасочці та парі крашанок.

Співати чи слухати веснянки

На це веселе і життєствердне заняття зважаться не всі, але раптом ви співати не соромитеся –то ловіть підбірку.

Поспівати веснянки діти та молодь часто сходилися до церковного подвір’я. Існує традиція, яка дозволяє на Великдень після служби (і колись якраз тоді, коли водили хороводи та співали веснянок) бити у дзвони усім охочим. Поцікавтеся у своєму храмі – вам не відмовлять.

Для тих, хто краще б послухав, пропонуємо додати до весняного плей-листу такі композиції:

• Vitaliia – Веснянка
• Go_A – ШУМ
• Go_A – Рано-раненько
• Воплі Відоплясова – ВЕСНА
• Jerry Heil & alyona alyona – ПОДОЛЯНОЧКА (GET UP)
• KRUT – Квітну з тобою
• KRUT – Пряля
• Леся Дичко – Пори року. Весна. Веснянка

Людмила Панасюк, «УП.Життя»