getty images
Європейські оборонні підрядники попереджають, що залежність від китайської бавовни, яка використовується в поросі для боєприпасів, загрожує їхній здатності розширювати виробництво на тлі спроб підтримати перевантажену українську армію.
Про це пише Financial Times з посиланням на шведську компанію Saab і німецьку Rheinmettal.
«Попит на боєприпаси різко зріс, оскільки Україна споживає снаряди у великих кількостях у своїй війні проти Росії. А оборонні підрядники намагаються збільшити обсяги виробництва на тлі потенційного обмеження в ланцюжку поставок різних ресурсів, включаючи нітроцелюлозу», – пише газета.
Провідні виробники озброєнь, в тому числі шведська Saab і німецька Rheinmetall, попередили, що Європа надмірно залежить від бавовняного ворсу з Китаю, на який припадає трохи менше половини світової торгівлі.
Реклама:
Виконавчий директор Rheinmetall Армін Паппергер заявив FT, що Європа покладається на Китай, який постачає «понад 70 відсотків» бавовняного волокна.
«Існує ризик того, що Китай може припинити поставки з геополітичних міркувань. І саме тому ми купуємо якомога більше, щоб заповнити наші запаси», – підкреслив він.
ЄС планує збільшити виробництво 155-мм снарядів стандарту НАТО до 1,4 млн на рік, щоб поповнити запаси країн-членів, які були вичерпані, щоб допомогти українським збройним силам. В ЄС створили фонд у розмірі 2 млрд євро для стимулювання європейського виробництва вибухових речовин.
Реклама:
«Існує величезний дефіцит нітроцелюлози, що спричиняє труднощі в інших галузях промисловості», – сказав інший представник галузі.
«Дефіцит лише підкреслює необхідність посилення реагування і здатності оборонної промисловості ЄС забезпечувати вчасне постачання боєприпасів і ракет до Європи», – заявив співрозмовник.
Європейські лідери також наголосили на дефіциті пороху. «Ми всі усвідомили необхідність вирішення проблеми дефіциту деяких компонентів, особливо порохів», – заявив президент Франції Еммануель Макрон у березні після зустрічі головних прихильників України.
За даними Центру міжнародної торгівлі, на Китай припадає майже половина світової торгівлі бавовняною целюлозою. Найбільшими імпортерами матеріалу є Німеччина, Швеція та Бельгія.
Компанії попередили, що буде важко швидко наростити виробництво вибухових речовин, будучи залежними від китайських джерел, і що існує небезпека, що Китай може обмежити експорт цього матеріалу, якщо відносини погіршаться.
У Saab заявили, що «залежність від Китаю може мати підвищений ризик у майбутньому, оскільки ми та галузь нарощуємо потужності та виробництво в Європі», підкресливши при цьому, що наразі не існує жодних проблем у ланцюжку поставок.
Занепокоєння щодо поставок бавовняного волокна з’явилося в той час, коли Німеччина та інші європейські країни прагнуть диверсифікувати і «знизити ризики» своїх поставок критично важливих матеріалів подалі від Китаю, який протягом десятиліть був дешевим і надійним напрямком для аутсорсингу.
Росія, яка також нарощує виробництво боєприпасів, за останні два роки збільшила імпорт нітроцелюлози з Китаю. Згідно з даними про імпорт, проаналізованими Королівським інститутом об’єднаних служб Великої Британії, її закупівлі в Китаї підскочили з 3,4 млн дол у 2022 році до 7,18 млн дол за перші 10 місяців 2023 року.
У Saab заявили, що в довгостроковій перспективі компаніям, можливо, доведеться розглянути альтернативні способи виробництва критично важливих матеріалів, щоб убезпечити європейську «екосистему боєприпасів». Хоча робота над виробництвом целюлози з деревини триває, компанія заявила, що вона ще не запущена у виробництво.
Керівник шведської групи Мікаель Йоханссон нещодавно заявив FT, що нітроцелюлоза є прикладом того, як оборонним компаніям доведеться будувати нові ланцюги постачання в «багатополярному світі», де «буде присутній не лише західний порядок, заснований на правилах».
Він додав: «Ми повинні думати про країни-однодумці і про те, з ким ми можемо працювати в довгостроковій перспективі, кому ми можемо довіряти».
Британська компанія BAE Systems, яка постачає боєприпаси для британських збройних сил, заявила, що, незважаючи на наявність достатніх запасів сировини для виробництва боєприпасів, вона «усвідомлює потенційні проблеми, пов’язані з майбутньою доступністю нітроцелюлози», і активно співпрацює зі своїми партнерами для забезпечення майбутніх поставок.
Паппергер сказав, що Rheinmetall накопичила трирічний запас ворсинок після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і поставки продовжуються «щомісяця з Китаю».
«Але справа в тому, що Європа повинна бути незалежною в довгостроковій перспективі», – додав він. «Але справа в тому, що Європа повинна бути незалежною в довгостроковій перспективі», – наголосив він.
Керівник відділу безпеки і оборони Німецької ради міжнародних відносин Крістіан Меллінг сказав, що нітроцелюлоза є «дешевим хімічним продуктом», а виробництво одного з її ключових інгредієнтів вже давно передано на аутсорсинг в такі країни, як Китай.
«Якщо ви хочете розширити виробництво боєприпасів, справа не лише в сировині, а й у будівництві нових виробничих майданчиків, що, залежно від стандартів, може зайняти від шести місяців до двох років», – резюмував експерт.
Читайте також: Біла та пухнаста смерть. Як Узбекистан і Казахстан допомагають росіянам виробляти порох
Економічна правда
