Table of Contents
Поки Українська Прем’єр-ліга пішла на запланований відпочинок, ми продовжуємо піднімати актуальні теми з життя найкращої першості. На черзі – нова серія роздумів про сьогодення, яке здатне вплинути на майбуття.
Чемпіон продовжує підбивати підсумки першої частини сезону. Наразі поговоримо про тих, хто здатен суттєво додати на полі вже в осяжній перспективі, адже є великою надією своїх команд та уболівальників з огляду на молодий вік.
Ілля Крупський
Про 20-річного правого захисника Ворскли нині не говорить лише лінивий. Якщо вірити чуткам, Крупський однією ногою вже в київському Динамо. З таким вибором лідера УПЛ посперечатися дійсно важко – Крупський увагу до своєї персони заслужив.
ФК Ворскла
Візитівкою правого захисника полтавців є максимальна увага до деталей. Крупський віддає грі усього себе, для нього не існує моментів, у яких можна зіграти наполовину своїх можливостей. Разом з тим, Ілля є досить різким та жорстким захисником, який не завжди здатен впоратися з бажанням вичавити з епізоду максимум, і таким його настроєм хитріші та більш досвідчені опоненти можуть скористатися. Та поки перед цим хлопцем відкривається уся широта спроможностей у новому клубі – схоже, про його переїзд у інше місто, де б Крупський врешті не опинився, варто говорити саме як про доконаний факт.
Ігор Краснопір
Коли з кінця жовтня до початку грудня 22-річний центрфорвард Руху «оголосив» 7-матчеву гольову мовчанку, Краснопіра було не впізнати. Хтозна й куди подівся той забивний на початку сезону хлопець, яким захоплювалася уся футбольна Україна. Втім, до завершення першої частини сезону ексфорвард Оболоні забив у ворота Полісся й нагадав про колишнього себе.
ФК Рух
Козир Краснопіра – у фактичному дефіциті футболістів на його позиції. Відсутність дійсно сильної альтернативи серед гравців вістря атаки робить гравця львівського клубу з його умінням прикривати м’яча корпусом, прочавлювати опонентів та вигравати другий поверх вельми привабливою фігурою на ринку. Навіть з урахуванням того, що наразі Ігор – ще доволі «сирий» матеріал. Григорій Козловський заплатив за Краснопіра 700 тисяч євро, не пошкодувавши великих, за нинішніми «внутрішньоуплівськими» мірками, грошей, і відбити цю суму захоче навіть не двократно. Зважаючи на прогрес у грі нападника за останні тільки півроку, такі плани власника Руху наразі виглядають цілком реалістично.
Артем Смоляков
Однією з проблемних позицій Полісся вже по ходу сезону несподівано виявився правий фланг оборони. Новачок Гіоргі Майсурадзе надій не виправдав, і швидко в першій команді «вовків» розчинився настільки, що перестав потрапляти навіть у заявку на матчі. Альтернатива у вигляді звичного на цьому місці ще з минулого сезону Лукаса Тейлора так само звично виявилася недисциплінованою та нестабільною. Як наслідок – необхідність вдаватися до нестандартних практик. Таке рішення Імад Ашур знайшов у переведенні на правий край профільного лівого фулбека та шульгу Богдана Михайліченка. Й саме нова роль гравця національної збірної України відкрила нові можливості перед 21-річним ексфутболістом Інгульця та героєм цього пункту нашої розповіді.
ФК Полісся
Довіра Артему Смолякову від такого ж молодого тренера житомирців дивувала тільки на початках. Сам футболіст із стартовим хвилюванням впорався швидко. І досить швидко почав не тільки справлятися із завданнями на власній половині, а й задавати тон атакам своєї команди. Його актив у вигляді 1 взяття воріт суперника, яке стало прикрасою усієї першої половини сезону, величезного об’єму та роботи, які виконав Смоляков, аж ніяк не відображає. Й тепер перед початком уже весняної частини сезону у випадку затикання «діри» правого флангу черговим новачком та поверненням Михайліченка на рідну позицію, інтригою буде питання місця та ролі в команді саме Смолякова. Втім, наразі все точно в його ногах.
Роман Дідик
Поки головні таланти Руху серед захисної ланки відновлюють колишні кондиції та рівень, як це робить Богдан Слюбик, чи й продовжують страждати через травми, які не відступають (Марко Сапуга), «чорно-жовта» кузня талантів львівського клубу продукує все нові й нові «вироби». Ні, ім’я Романа Дідика широкому загалу було відоме й раніше. Проте лише з початку поточного сезону цей хлопець розкрив грані свого таланту з нової сторони.
ФК Рух
Дует центрбеків Віталій Холод-Роман Дідик привертає увагу не тільки традиційно молодим для Руху середнім віком пари, яка закриває надважливий плацдарм. На двох Холоду та Дідику 42. Та набагато важливіше інше. Львівський дует зумів звів нанівець не одну атаку опонентів Руху, і 14 пропущених командою за підсумками першого сезону м’ячів говорять самі за себе. «Чорно-жовті» пропустили менше Шахтаря, й утримують показники оборони на рівні п’ятого клубу УПЛ. Серед двох стовпів захисту Руха «головним» варто називати саме 22-річного Дідика. Роман не випадково приміряв повязку капітана та бере на себе сміливість підказувати, а то й покрикувати в сторону напарника та партнерів. Лідерські якості Дідик проявляє й у інших вимірах. Наприклад, у починанні та завершенні атак. 2+2 за системою «гол+пас» – не просто гарний показник для центрбека, а й цифри, які вказують на великий потенціал Дідика як різностороннього гравця.
