Table of Contents
Суперництво Роя Кіна та Патріка Вієйра було одним із найжорсткіших у футболі кінця 1990-х та початку 2000-х. Вони забивали, віддавали, вилучалися і творили історію, про яку нинішні Арсенал та Манчестер Юнайтед можуть хіба мріяти.
***
Знайомство
Це була перша їхня очна гра – лютий 1997-го.
Рой Кін – остання зірка, яку запалив Браян Клаф у Ноттінгемі – вже мав за плечима два титули АПЛ з Ман Юнайтед. Вієйра ж перейшов із Мілана у 96-му майже без імені, хоча до того в Каннах став капітаном лише в 19 років.
Вже після перших стиків Кін зрозумів – Патрік приїхав до АПЛ не ноги прибирати.
У тому матчі в них були дивні напарники в центрі поля: поруч з Кіном вийшов Бекхем, а компанію Вієйра склав Бергкамп. В підсумку краще спрацювала задумка Алекса Фергюсона – тоді ще не сера. Енді Коул й Уле-Гуннар Сульшер забили потрібні голи – 2:1.
«Як тільки Кін та Бекхем зігралися в центрі, вони просто розірвали захист Арсенала», – констатував кореспондент The Guardian Девід Лейсі.
Вієйра це запам’ятав. Того сезону його номінували на найкращого молодого гравця ліги, а Кіна – на «дорослий» приз. МЮ також здобув і чемпіонство, після чого Ерік Кантона пішов з футболу, і Рой отримав від Фергюсона капітанську пов’язку.
Тим часом в Арсеналі мсьє Венгер лише розбудовував нову команду – він нещодавно прибув з Японії.
Два підкати
У сезоні-1997/98 Кін та Вієйра не перетнулися, бо вже у 9-му турі ірландця зламали.
Розрив хрестів – травма, яку долають не всі.
Альф-Інге Голанд, батько Ерлінга, підкотився тоді під Кіна, а коли той впав, ще й навис над ним і кричав, аби Рой вставав і не симулював.
Арсенал у той-самий час віднайшов баланс в півзахисті завдяки зв’язці Вієйра та Еммануеля Петі, і в очному матчі в листопаді 1997-го переграв МЮ – 3:2. Патрік забив видатний гол з-за меж штрафного – Шмайхель не встиг навіть підняти руки.
«Як виграти АПЛ? А треба опинитися попереду МЮ, в цьому вся суть,» – не видумував француз.
Фергюсон же впродовж сезону чи не щодня сварився з Венгером – казав, що тому «слід приберегти свою думку для чемпіонату Японії». Авжеж, через нерви. Без свого капітана МЮ розклеївся, втратив 11 очок переваги і віддав Арсеналу чемпіонство та Кубок.
Кін зміг повернутися лише через 8 місяців – перед стартом нової АПЛ-1998/99.
Для Голанда то була найгірша новина в житті. Рой помстився в 2001-му – та так, що Альф-Інге вимушено завершив кар’єру. Навіть зараз на цей удар дивитися страшно.
Обрізка Вієйра і требл МЮ
Кін грав жорстоко, але й ефективно. У сезоні без нього Ман Юнайтед не здобув нічого. З ним – виграв абсолютно все.
Сезон-1998/99 – історичний завдяки треблу, увінчаному 2:1 з Баварією в фіналі ЛЧ.
При цьому в АПЛ Арсенал довго чинив спротив і у вересні 98-го навіть переміг вдома 3:0. Вієйра тоді заробив вилучення для Нікі Батта і домінував у боротьбі; його визнали найкращим гравцем матчу. Спроби Кіна якось залякати Патріка не працювали – вони впиралися головами і так стояли по кілька секунд.
«Зустріч Кіна з Вієйра – найбільша порохова бочка в Англії з часів Гая Фокса», – жартувала Daily Mirror.
Вже в матчі другого кола на «Олд Траффорд» градус ще зріс, і вони дивом не влучили один одному по обличчю, перш ніж Енді Коул встановив на табло 1:1.
Зараз це було б обопільне вилучення, але тоді так зароджувалася повага. Навесні 1999-го перед півфіналом Кубка Вієйра визнав:
«Мені подобається грати проти Роя Кіна. Він чудовий суперник. Як і я, він хоче перемагати, і ми провели кілька хороших боїв, але завжди після гри він підійде і потисне мені руку. Мені це подобається, я це поважаю. Він один із найкращих півзахисників, яких я зустрічав, і, можливо, найскладніший, проти якого я грав».
Їхній перший півфінал завершився внічию 0:0, причому судді вкрали у Кіна гол через неіснуючий офсайд.
Натомість у матчі-відповіді Роя вилучили за брутальні підкати в ноги Бергкампу й Овермарсу, сам Деніс не реалізував пенальті, але головним антигероєм все одно став не він, а Вієйра – за «пас» на Гіггза, після якого Раян зробив ось це.
«І чому ніхто з ваших просто його не зрубав?» – допитувався Рой через багато років, а очі Патріка блищали від люті.
Домінатор Кін
Вважається, що найкращий свій матч Рой провів проти Ювентуса в другому півфіналі ЛЧ-1998/99.
Чи це точно так? З Арсеналом у серпні 99-го виглядало не гірше. Двічі Рой тоді вривався із глибини – і двічі забивав.
Вієйра відповідав на це корпусом, ліктями, а часто й гарними фінтами, що особливо злили Кіна. Кілька разів вони були на межі, але арбітр Грем Пол навіть жовті картки з кишені не дістав, за що йому дякували обидва табори.
«Приголомшливі бої Кіна з Вієйра були чимось надзвичайним, і це найкраща з можливих реклам для збереження фізичного контакту у футболі», – писала The Independent.
Також і помічник Фергюсона Стів Макларен лише знизував плечима: «Рой та Патрік просто хочуть перемогти більше, ніж усі інші».
МЮ в ті роки більше не вигравав ЛЧ, але в АПЛ йому рівних не було – і в 2000-му, і в 2001-му.
Арсенал відповідав епізодично, як-от із шедевром Тьєррі Анрі – можливо, найкращим голом, що забивали коли-небудь в цих протистояннях.
МЮ грав системніше і, наприклад, в лютому 2001-го переміг «Канонірів» 6:1, коли Кін оформив 1+1. Вієйра бився, але Петі поруч вже не було, а Еду – ще не було.
Решта АПЛ спостерігала цю битву гігантів без змоги в неї реально втрутитись.
«Вони були не просто двома крутими пізвахисниками – вони були найкращими півзахисниками у світі», – казав потім Стівен Джеррард.
Непереможні та спроба домовитися
Арсенал повернув собі звання чемпіона в травні 2002-го – і то прямо на «Олд Траффорд».
Сільвен Вільтор тоді забив золотий гол, а Вієйра затоптав усіх в середині поля, виборовши для своїх м’яч і простір. Такою тоді була АПЛ – менше тактики і більше боротьби. Преса й менеджери стежили за зіткненнями в центрі не менше, ніж за фінтами попереду.
«Вієйра… хороший був гравець. Я мав знати, що я в найкращій формі, аби протистояти йому. Він міг бути бридким, міг вдарити в ногу і забити гол. Він кидав виклик різними способами. То був мій найскладніший суперник», – визнає Кін.
У 2003-му він та МЮ взяли в «Канонірів» реванш і повернули чемпіонство до Манчестера.
Також «Червоні дияволи» здобули і Суперкубок-2003, вигравши серію пенальті.
Ну, але попереду були The Invincibles – «Непереможні».
У АПЛ-2003/04 Арсенал не програв жодного матчу, хоча й був до того близьким у вересні 2003-го – звісно, проти МЮ. Вієйра вже був капітаном, посівши місце Тоні Адамса, але занервував і намагався вдарити ван Ністелроя, за що отримав червону. Йому пощастило, що у більшості Рууд з точки вгатив у поперечину – і все завершилось нічиєю 0:0.
Вже навесні у 2-му колі їхня зустріч не мала такого значення, бо Арсенал вбив інтригу раніше, тож перед грою Вієйра підійшов до Кіна:
«Давай хоч сьогодні без зайвого, га?»
Камера зловила, як обоє засміялися. Їм було в кайф це протистояння.
Бійка в тунелі
Хто з них у підсумку кого переміг – то до фанів питання.
Тоді, у 2000-х, Кіна, Вієйра і всю культуру футбольних тафгаїв переміг насамперед час. Наступала ера інших хавбеків – таких, як Сеск Фабрегас.
У жовтні 2004-го після скандальної перемоги МЮ над Арсеналом 2:0 у підтрибунному тунелі сталася бійка, і хтось швирнув куском піци в лице Фергюсону. 13 років розслідували, поки Сеск не зізнався:
«Мені було 18, я був худим і лише дивився, як Ріо, Тьєррі, Сол та інші великі хлопці збираються битися. Я не знав, що робити, і просто жбурнув піцу кудись в сторону, де були гравці МЮ. Ні в кого конкретно я не цілився».
А от старше покоління ще й як цілилося.
Останній танець Кіна з Вієйра в АПЛ припав на 25-й тур сезону-2004/05, і це теж був підтрибунний тунель, де все розпочав Робер Пірес, що став задирати Гарі Невілла:
«Тобто, ти виходиш? А найсильніші грати будуть чи ні?»
«Одна справа – коли залякують перед грою, інше – коли знущаються. Вони вибрали нашу найслабшу ланку», – розповідає Кін, який негайно пішов «розбиратися» з Піресом, але дорогою його перепинив Вієйра і нібито облив водою з пляшки.
Після того почалося пекло, і арбітр Грем Пол – щастило йому на ці матчі – опинився в гущі гравців, що вже забули про футбол і визначали сильнішого прямо тут.
«Зачепиш Робера – я дістану тебе», – кричав Вієйра, але жовту до виходу на поле отримав тільки Кін.
Ну, і ще Рой досі бідкається, що всі пам’ятають тунель, але не згадують, що попри ранній гол Патріка саме МЮ тоді переміг, і то дуже красиво – 4:2 з дублем юного Роналду.
Морозиво у Варшаві
Голи Кріштіану, паси Сеска, чемпіонство Челсі з Моурінью в 2005-му – це починалася нова ера в АПЛ.
Час Кіна та Вієйра остаточно сплив у травні 2005-го в фіналі Кубку, де Патрік п’ятим пенальті приніс «Канонірам» перемогу і трофей, після чого відбув до Ювентуса.
Лише на сезон довше протримався Рой – його останнім клубом став Селтік.
Разом вони зупинилися на позначці у 20 матчів, які перетворили на битви, – по 7 перемог у кожного, і ще 6 поєдинків завершилися внічию.
Чи треба казати, що за наступні 20 років матчі МЮ та Арсенала навіть не наблизилися за рівнем та напругою до баталій кінця 90-х? Сьогодні це й поготів поєдинок команди із зони ЛЧ проти дуже багатого борця за виживання.
Тим часом Кін та Вієйра, вже помітно постарілі, на Євро-2012 бродили Варшавою і мирно їли морозиво в перервах між включеннями на британському ТБ. Мабуть, вони були найбільш аномальною парою експертів з усіх, що прибули на турнір.
«Для мене це неймовірно, – казав Венгер. – Раніше вони нагадували двох боксерів, які були ладні вбити один одного».
Авжеж, їхня передісторія забезпечила височенні рейтинги.
Понад те, навіть сьогодні на ТБ іноді влаштовують зустрічі Вієйра з Кіном, аби десь розпалити обох і заставити бовкнути зайве. Остання така була в вересні 2024-го на Sky Sports.
«Думаю, Рой боявся мене і моїх прийомів», – ляпнув Вієйра.
«Патріку, не тіш себе ілюзією. Не вистачало ще мені тебе боятися», – засміявся Кін.
Так-от і продовжують.
А ще обоє погоджуються, що протистоянь, на кшталт їхнього, дуже не вистачає МЮ та Арсеналу сьогодні, бо «нема напруги» і на полі гравці «занадто добрі».
Чи це справді так?
Якщо чесно, то навіть 20-25 років тому майже всі гравці АПЛ були «занадто добрими» на фоні Кіна та Вієйра. Тому-то і згадують цю парочку до сьогодні.
