ілюстративне фото з відкритих джерел
За останні п’ять років близько 22% обвинувачених у нетверезому водінні українців уникли покарання.
Джерело: дослідження NGL.media
Деталі: Щороку керування в стані сп’яніння спричиняє чимало ДТП. За даними патрульної поліції, у 2024 році нетверезі водії спричинили тисячу ДТП, у яких загинули 110 людей, а ще понад 1300 були травмовані.
Реклама:
Нетверезе водіння залишається одним із найбільш поширених адміністративних порушень. Наприклад, лише у минулому році українські суди розглянули понад 167 тисяч таких справ. І чим далі, тим більше проблема загострюється – за останні шість років кількість підтверджених випадків нетверезого водіння зросла на 50%.
Проведений виданням аналіз судових рішень за останні п’ять років свідчить, що близько 22% обвинувачених у нетверезому водінні уникають покарання – ні штрафів, ні позбавлення водійських прав. При цьому журналістам вдалося виявити суддів, які виправдовують буквально сотні таких водіїв.
Для збільшення – натисніть на зображення
За останні десять років покарання за нетверезе водіння робили жорсткішим двічі – у 2016 та 2021 роках. Тепер мінімальне покарання передбачає не лише штраф у 17 тис. грн, але й обов’язкове позбавлення прав на один рік. Повторне порушення протягом року загрожує позбавленням прав на три або й десять років.
Саме загроза втрати можливість взагалі сідати за кермо змушує таких водіїв шукати способу уникнути покарання.
Дві основні підстави для закриття справ за ст. 130 КУпАП – це закінчення терміну розгляду справи (один рік з моменту порушення) або ж відсутність події та складу порушення.
Перший спосіб був популярним до березня 2021 року, коли терміни розгляду подовжили з трьох місяців до року. Після цього випадки закриття справ з цієї причини стали нечисленними.
Натомість уже чотири роки поспіль найпопулярнішим варіантом залишається закриття справи через відсутність складу порушення. У цьому випадку судді закривають справи, як правило, через виявлені помилки у поданих правоохоронцями матеріалах. При цьому суб’єктивність рішення судді практично необмежена.
Наприклад, у Сквирі на Київщині суддя Олександр Коваленко закрив справу про нетверезе водіння, бо вирішив, що надане йому відео з бодікамери патрульного є копією, а не оригіналом. Натомість у Жовкві на Львівщині суддя Мар’яна Олещук в аналогічному випадку оштрафувала водія. Загалом журналісти виявили сотні ухвал, у яких судді враховували копії відеозаписів з бодікамер як повноцінні докази.
Абсолютним рекордсменом серед українських суддів, що розглядають справи за ст. 130 КУпАП, да даними NGL.media, є голова Жовтневого районного суду м. Дніпра Вадим Гончаренко. За останні п’ять років він розглянув 3644 справи про нетверезе водіння, усереднено по три справи в день – це вдвічі більше, ніж наступний суддя за цим показником.
Суддя Гончаренко вирізняється не лише кількістю розглянутих справ, але й незвичною поблажливістю до обвинувачених у нетверезому водінні. За проаналізований період він закрив 3035 справ – це понад 83% від усіх розглянутих ним.
Сам суддя Гончаренко відмовився говорити з NGL.media.
Вплинути на таких суддів можна, зокрема скарги на їхні рішення розглядає Вища рада правосуддя.
За словами члена Вищої ради правосуддя Романа Маселка, подати скаргу на суддю може будь-хто – незалежно від того, чи має хоч якийсь стосунок до справи. ВРП може і звільнити суддю, але у випадку порушень при розгляді справ про нетверезе водіння йдеться переважно про попередження чи догану.
Перевіряє суддів і громадська рада доброчесності при ВККС. Відбувається це, як правило, під час кваліфікаційного оцінювання або конкурсів на вакантні посади.
«Проте ВРП часто затягує розгляд по таких суддях та в результаті дозволяє їм піти у почесну відставку, (що передбачає виплату вихідної допомоги та отримання суддівської пенсії)», – пояснює членкиня цієї ради Світлана Ільницька. Загалом на пенсії для суддів у відставці лише у 2024 році з держбюджету витратили понад 5 млрд грн.
