Полярне сяйво в Ірландському морі
Fabien Pallueau/NurPhoto/Getty Images
10 та 11 травня інтернет заполонили фото полярних сяйв, яке спостерігали у значно нижчих широтах, ніж зазвичай. Ці зміни стали свідченням того, що Сонце наближається до піка свого 11-річного циклу активності.
Полярні сяйва стали результатом найсильнішої геомагнітної бурі з 2003 року. А наприкінці 2024-го людство чекають нові, більш потужні бурі, які можуть статися після «сонячного максимуму».
Чому так відбувається і що буде далі – розповіли в Nature.
Наскільки великою була остання магнітна буря?
Причиною останньої магнітної бурі стало скупчення сонячних плям, відоме як активна область 3664. Воно з’явилося під екватором Сонця на стороні, оберненій до Землі. Ця область приблизно в 17 разів ширша за нашу планету. Вона, ймовірно, є найбільшою і найскладнішою областю сонячних плям, які спостерігалися під час поточного сонячного циклу – з 2019 року.
Приблизно з 8 травня активна область 3664 відправила щонайменше сім корональних викидів маси. Вони прямували до Землі зі швидкістю до 1800 кілометрів на секунду.
За п’ятибальною шкалою остання магнітна буря класифікується як «екстремальна», за індексом змін магнітного поля Землі – як «супербуря».
Що трапилося під час магнітної бурі?
Магнітне поле захищає людей та інші форми життя від впливу сонячних бур, перенаправляючи шкідливі частинки в обхід планети. Але коли матерія від коронарних викидів маси врізається в магнітне поле, вона викидає енергію у верхні шари атмосфери Землі.
Хімічні елементи, такі як оксиген і нітроген, іонізуються й світяться різними кольорами, створюючи полярні сяйва. Зазвичай їх спостерігаються поблизу полюсів Землі. Однак 10 травня через інтенсивність сонячного шторму полярні сяйва помітили на надзвичайно низьких широтах, зокрема у Мексиці.
Сонячна буря перервала радіо- і GPS-зв’язок по всьому світу. Погіршення якості сигналів сталося і на супутниках Starlink, які надають доступ до широкосмугового інтернету. За словами фізикині Таміти Сков, це могло статися через те, що буря змінила щільність земної атмосфери й створила навантаження на супутники.
В очікуванні екстремальної сонячної активності деякі оператори електромереж вжили захисних заходів. Наприклад, у Новій Зеландії тимчасово відключили деякі мережі по всій країні, щоб запобігти пошкодженню обладнання.
Деякі супутники припинили проводити наукові спостереження. Наприклад, рентгенівська обсерваторія NASA «Чандра» зупинила збір астрономічних даних і прибрала свої інструменти, щоб захистити їх від радіаційних вибухів. А супутник NASA для вимірювання льоду ICESat-2 автоматично припинив виконувати наукові дослідження, коли зазнав несподіваного обертання – найімовірніше, через підвищений атмосферний опір.
Що очікувати далі?
Наразі за активною областю 3664 спостерігає Зонд Європейського космічного агентства Solar Orbiter.
«У найближчі кілька днів ми маємо отримати краще уявлення про те, чи має намір ця сонячна пляма продовжувати завдавати ударів по той бік Сонця», – каже Девід Вільямс, науковець з експлуатації приладів космічного апарату.
Зонд Parker, який досліджує атмосферу Сонця, також здатний надати науковцям додаткову інформацію. Однак його дані можуть надійти на Землю лише через деякий час.
За словами Шеннон Каррі, планетологині з Університету Колорадо, дослідники очікують, що у найближчі кілька днів викид корональної маси зіткнеться з Марсом. За ним зможе спостерігати космічний апарат MAVEN, який перебуває на орбіті планети.
Зважаючи на кількість сонячних плям, вчені очікують, що поточний сонячний цикл досягне піку цього року. Найбільші бурі зазвичай трапляються через місяці або роки після піку.
Крім того, з розвитком сонячного циклу сонячні плями мають тенденцію з’являтися ближче до екватора Сонця, що збільшує ймовірність викидів корональної маси, які спрямовуватимуться безпосередньо на Землю.
Нагадаємо, в ніч проти 11 травня в різних куточках України спостерігали полярне сяйво.
