Table of Contents
У неділю 9 червня, коли усі країни ЄС обирали новий склад Європарламенту, в Болгарії одночасно пройшли вибори до національного парламенту.
Ці вибори стали результатом розколу панівної коаліції та неспроможності попереднього парламенту сформувати нову. І схоже, що проблема вже стала сумною традицією для Болгарії.
Зокрема, нинішні вибори стали вже шостими за останні три роки.
Країна ніяк не може сформувати стабільний уряд. Ключова проблема – конфлікт між прозахідними силами.
Реклама:
Для лібералів із блоку «Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія» є неприйнятним формування коаліції із партією ГЕРБ, лідером якої є багаторічний прем’єр Бойко Борисов, звинувачений у корупції.
Минулого року цю проблему було вирішено за рахунок ротаційного уряду – кожна політична сила формувала власний уряд, який мав підтримку «непартнерів» з іншої політсили. Проте цього року, під час планової ротації, ця схема «зламалася» – не без втручання з боку Борисова. Саме підконтрольні ГЕРБ комітет з правових питань та комісія з протидії корупції виявилися основними блокувальниками реформ, які хотів провести попередній уряд.
А тому такий формат коаліції тепер є малоймовірним. А відповідно, існує дуже висока ймовірність того, що вже незабаром на Болгарію чекатимуть на нові вибори.
А найнебезпечнішим тут є те, що затяжна політична криза грає на руку відверто проросійським силам.
Шестеро «старожилів» та новачок
До 50-го складу парламенту Болгарії увійшли сім політичних партій, більшість з яких – «давні знайомі» і вже раніше були в 49-му скликанні Народних зборів. Проте є й сюрприз – у парламенті з’явився новачок.
Загалом композиція нового складу парламенту змінилася таким чином:
ГЕРБ-СДС («Громадяни за європейський розвиток Болгарії – Союз демократичних сил»), консерватори, євроатлантисти, були в попередній урядовій коаліції. На виборах отримали 27,7% голосів, що дає 68 місць (-1 місце);
ДПС («Рух за права і свободи»), центристи, євроатлантисти, голова партії – олігарх, підтримували попередню урядову коаліцію. На виборах отримали 17,7%. що дає 45 місць (+9 місць);
ПП-ДБ («Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія»), лібералісти, євроатлантисти, були в попередній урядовій коаліції. На виборах отримали 14,33%, що дає 40 місць (-23 місця);
«Відродження», проросійська, ультранаціоналістична партія, були в опозиції в минулому скликанні. На виборах отримали 13,78, що шаоантує 38 місць (+5 місць);
БСП (Болгарська соціалістична партія), пропрезидентські центристські соціалісти, були в опозиції в минулому скликанні. На виборах отримали 7,06% або 19 місць (-4 місця);
ІТН («Є такий народ»), популістичні консерватори, голова партії – відомий музикант, були в опозиції в минулому скликанні. На виборах отримали 5,96% або 17 місць (+6 місць);
І нарешті, новачок – партія «Велич«. Це праві націоналісти, нейтральні щодо України і Росії та ЄС і НАТО. На виборах вони отримали 4,65% або 13 місць.
Проєвропейські сили
Ще у день виборів голова ГЕРБ Бойко Борисов вперше відверто анонсував журналістам, що його блок формуватиме коаліцію з ДПС (і це було сказано ще до оприлюднення результатів).
До цієї заяви про таку можливість говорили хіба що на рівні натяків та пліток.
Проте, як показали результати виборів, для формування подібної коаліції наразі бракує щонайменше вісім голосів, зібрати які буде вкрай складно, якщо не неможливо.
Тим часом у пресцентрі ДПС оприлюднили повідомлення від свого лідера Деляна Пеєвскі, в якому він подякував усім, хто підтримував партію, та пообіцяв «виправдати надану довіру».
Ймовірно, наступним кроком партії буде дочекатися, коли президент Болгарії Румен Радев доручить ГЕРБ сформувати коаліцію, та погодитись на альянс з ГЕРБ-СДС.
У прозахідному блоці «ПП-ДБ» тим часом ситуація набирає драматизму.
Через серйозну поразку на виборах один з голів проєвроатлантичного та проукраїнського блоку «ПП-ДБ», Христо Іванов, подав у відставку з посади голови партії «Да, България!» (одна з трьох партій, які формують об’єднання «Демократична Болгарія») та відмовився від місця в парламенті.
Своє рішення він мотивував поганими результатами «ПП-ДБ» на виборах, які, на його думку, були спричинені провальною спробою сформувати уряд з ГЕРБ-СДС.
Подальшу діяльність політик планує проводити в рамках громадських організацій, а не в політичних партіях. Наостанок він також заявив, що «ПП-ДБ» має майбутнє, але мають відбутися суттєві зміни для продовження існування партії.
Інший співголова блоку «ПП-ДБ» Кирил Петков (від партії «Продовжуємо зміни») своєю чергою визнав поразку та наголосив, що вони будуть «сильною та конструктивною опозицією».
Лояльні до РФ та популісти
Не менш цікавою є ситуація й у проросійській партії «Відродження». Нагадаємо, що за результатами цих виборів їй знову вдалося покращити своє представництво у парламенті. Щоправда, не до такої міри, щоб самим претендувати на формування коаліції.
У такій ситуації голова партії Костадин Костадинов заявив журналістам, що його політична сила не буде підтримувати жодний уряд, окрім того, який формуватиме саме «Відродження».
Зі слів Костадинова виходить, що політична сила готова йти до кінця, незважаючи на кількість потрібних виборів, допоки не отримає беззаперечну більшість для формування уряду.
Проте за такої стратегії у партії є лише один шлях.
Їй потрібно щоразу створювати умови, коли уряд не формуватиметься та парламент йтиме на позачергові вибори.
Але чи зможе Костадинов досягти втілення своїх планів без допомоги соціалістів (ще однієї дружньої до РФ політичної сили), де на тлі незадовільних результатів на виборах відбуваються серйозні зміни в керівництві?
На вимогу голови молодіжного крила БСП Габрієля Валькова, який закликав лідерку партії Корнелію Нінову взяти на себе відповідальність за провал партії на виборах, остання, за інформацією джерела видання «Фокус», подала у відставку і підтвердила, що є відповідальною за цю катастрофічну поразку.
Разом із цим від мандата Нінова не відмовилась, а остаточне рішення про відставку ухвалить, лише якщо її приймуть члени політичної сили.
Не збирається приєднуватися до коаліції і голова партії «Є такий народ» Славі Трифонов.
Втім, ця партія вже мала досвід перебування у коаліції. І хоч було це відносно давно – у 2021-2022 роках, перебування цієї політичної сили в коаліції призвело до появи купи конфліктів, причому деякі з них тривають і донині.
«Темна конячка»
Новою політичною партією правого євроатлантичного спрямування, яку ніхто не очікував побачити в парламенті на цих виборах, стала партія «Велич», яка отримала 13 місць за результатами виборів.
Її співголовами є Николай Марков та Івелін Михайлов.
Лідери партії подякували тим, хто їх підтримав, та розповіли, що їхньою основою метою є подолання корупції, відновлення владоможності парламенту, виправлення проблеми ігнорування вже наявних законів Болгарії політичними силами та виправлення скрутного економічного становища країни.
Що ж до формування уряду, то вони заявили про відмову від безпосереднього формування коаліції з будь-якими представленими партіями, проте не виключили діалогу та співпраці щодо різних законопроєктів.
Варто відзначити, що у цій партії декларують розбіжності з проросійським «Відродженням», заявляючи, що «категорично і чітко» підтримують членство Болгарії у ЄС та НАТО.
Проте й до табору євроатлантистів їх віднести не можна.
Зокрема, й через позицію щодо війни РФ проти України. Тут лідери партії стверджують, що найкращим рішенням має стати «нейтралітет України та статус-кво» (що б це не означало).
Що далі? Три сценарії
Вже зараз можна стверджувати, що дострокові вибори не вирішили болгарської політичної кризи. Вона триває і надалі, а нинішній розподіл сил у Болгарії дозволяє говорити про ймовірність одного з трьох наступних сценаріїв:
«Блок Борисова-Пеєвскі-Трифонова»
Для гарантованого формування уряду Борисову та Пеєвскі не вистачає лише восьми місць у парламенті. Частково це спричинено подоланням відсоткового бар’єра «Величчю» та неякісною передвиборчою кампанією, яка більше була спрямована на поливання брудом «ПП-ДБ», аніж на пропонування позитивного порядку денного.
Компенсувати дефіцит голосів можна завдяки «ІТН» Трифонова (хоча такий формат вимагатиме від політиків великої етичної гнучкості та може не сподобатись їхнім виборцям). Цей варіант не виглядає й бажаним і для лідера «ІТН» – цей крок може розчарувати виборців, і ця партія на наступних виборах зможе знову залишитися поза парламентом.
У разі, якщо диво все ж станеться, то слід очікувати тимчасової стабілізації уряду принаймні до кінця року, проте з шаленим ризиком того, що «ІТН» може просто вийти з коаліції в будь-який момент (непередбачуваність цієї політсили та її лідера вже стали легендарними).
Міноритарний «Альянс Борисова-Пеєвскі»
Для реалізації цього сценарію, який фактично означає утворення міноритарного уряду, ГЕРБ-СДС-ДПС все одно необхідні вісім голосів серед 127 парламентарів.
Враховуючи заяви від «Відродження», ворожнечу з «ПП-ДБ» та БПС та попередню відмову з боку «ІТН» від повноцінної коаліції, подібні голоси партія зможе отримати лише від «Величі».
Проте партія, яка вперше пройшла до парламенту під антикорупційними гаслами, навряд чи погодиться на таку допомогу – інакше її перебування у парламенті може виявитися останнім.
Дострокові вибори
Для реалізації цього сценарію потрібно, щоби провалилися три спроби сформувати уряд. Таким чином, мандат на його формування по черзі мають отримати ГЕРБ-СДС як переможець виборів, ДПС як «срібний призер» та ще одна політична сила, яку на свій розсуд має обрати президент Болгарії Румен Радев.
Та чи зможуть щось змінити ще одні вибори? Адже лідери перегонів, такі як ГЕРБ, і надалі спиратимуться на свій ядерний електорат і намагатимуться втримати його усіма доступними способами.
Багато чого може залежати від того, чи зможе пережити нинішню кризу блок «ПП-ДБ».
Ця політична сила може повернутись у велику політику, а може ще більше втратити підтримку (і це може зіграти на руку Бойко Борисову та його партії ГЕРБ).
І нарешті, ще одні вибори можуть призвести до подальшого зростання популярності проросійського «Відродження», що може стати чималою проблемою і для України.
Чого чекати Україні?
Як би «ПП-ДБ» не «любили» ГЕРБ-СДС-ДПС (і навпаки), але спільний знаменник у них є: ці партії підтримують і Україну, і НАТО, й ЄС.
А тому, як би не розгорталася ця історія з коаліціадою та виборами, принаймні на якийсь час можна очікувати підтримки питань, пов’язаних з Україною, на рівні 150+ (із 240) делегатів у болгарському парламенті.
На додачу тимчасовий кабмін Димитара Главчева, навіть сформований проросійським президентом Радевим, також довів, що може діяти у проукраїнському напрямку.
Якщо більшість з-поміж членів тимчасового уряду збережуть свої позиції, передусім прем’єр-міністр Главчев, міністр оборони Запрянов та міністр енергетики Малинов, то можна очікувати продовження цієї політики й надалі, незважаючи на політичну кризу та особисті позиції президента Радева.
Проте продовження політичної кризи може призвести до посилення «Відродження» та зниження рейтингів «ПП-ДБ».
І тоді стабільна проукраїнська більшість у парламенті Болгарії в якийсь момент просто зникне.
Автори:
Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики «Українська призма»,
Володимир-Назарій Гавріш, позаштатний експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма»
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
